Спрощена система оподаткування для фізичних осіб-підприємців: особливості застосування

опубліковано 20 лютого 2013 о 15:35 Розділ: Коментарі фахівців

Нещодавно ДПС України провела «гарячу» телефонну лінію на тему застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами — підприємцями за участю начальника відділу оподаткування самозайнятих осіб Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПС України Тетяни Федченко.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час телефонної лінії.

 

Сплата єдиного податку у разі припинення господарської діяльності

 

1. Чи потрібно підприємцю — платнику єдиного податку при прийнятті рішення про припинення господарської діяльності подавати заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування та з якого періоду він не сплачує єдиний податок?

Відповідно до пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) для відмови від застосування спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу ДПС заяву.

До заяви включаються, зокрема, відомості про дату припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому до органу ДПС подано заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності (п. 294.6 ст. 294 Податкового кодексу).

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу ДПС подано заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності (п. 295.8 ст. 295 Податкового кодексу).

Таким чином, підприємець не сплачує єдиний податок з періоду, наступного за періодом, у якому подано до органу ДПС заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з державною реєстрацією припинення господарської діяльності. Тобто єдиний податок не сплачується підприємцями: першої та другої груп — з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому подано таку заяву; третьої та п’ятої груп — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подану таку заяву.

 

 

 

Фізична особа — не суб’єкт господарювання має податковий борг

 

2. Чи є підставою для відмови підприємцю у видачі свідоцтва платника єдиного податку наявність податкового боргу у нього як у фізичної особи — не суб’єкта господарювання?

Згідно з пп. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Однією з підстав для прийняття органом ДПС рішення про відмову у видачі суб’єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку згідно з пп. 1 п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу є невідповідність такого суб’єкта господарювання вимогам ст. 291 цього Кодексу.

Таким чином, підприємець, який подає заяву про реєстрацію платником єдиного податку та має податковий борг за тими податками, за якими орган ДПС здійснив визначення податкового зобов’язання як фізичній особі — не суб’єкту господарювання, має право бути платником єдиного податку. Отже, орган ДПС не має підстав для відмови у видачі підприємцю свідоцтва платника єдиного податку.

 

Обмеження щодо зазначення кількості видів діяльності у свідоцтві

 

3. Чи існують обмеження щодо кількості видів діяльності, які можуть бути зазначені у свідоцтві підприємця — платника єдиного податку?

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу свідоцтво платника єдиного податку видається суб’єкту господарювання, який подав до органу ДПС заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані фізичною особою — підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 (пп. 5 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу).

У свідоцтві платника єдиного податку зазначаються обрані фізичною особою — підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 (пп. 5 п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу).

Отже, на підставі поданої підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування у свідоцтві платника єдиного податку, виданому такому підприємцю першої або другої групи, мають бути зазначено всі обрані ним види діяльності за умови, що вони дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому Податковим кодексом не обмежується кількість видів діяльності, які можуть бути зазначені у свідоцтві платника єдиного податку зазначених груп.

Проте у свідоцтві платника єдиного податку, що видається платникам третьої або п’ятої груп, види господарської діяльності згідно з нормами Податкового кодексу не зазначаються.

 

 

Здійснення діяльності щодо проведення ігор на більярді

 

4. Чи може підприємець здійснювати діяльність щодо надання послуг з проведення ігор на більярді, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу), в тому числі прокат інвентарю (стіл, киї та ін.) та чи може такий підприємець бути платником єдиного податку?

Відповідно до пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), зокрема, які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор.

Статтею 1 Закону України від 15.05.2009 р. № 1334-VI «Про заборону грального бізнесу в Україні» визначено, що азартна гра — це будь-яка гра, обов’язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.

До азартних ігор не належать, зокрема, гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу).

Відповідно до пп. 5 п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу у свідоцтві платника єдиного податку зазначаються, зокрема, обрані фізичною особою — підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Проведення ігор на більярді, участь в яких не передбачає одержання їх учасниками грошових або майнових призів (виграшів), є господарською діяльністю у сфері розваг (пп. 14.1.46 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу). Цей вид діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 відповідає класу 93.29 «Організування інших видів відпочинку та розваг».

Отже, підприємець, який здійснює діяльність щодо надання послуг з проведення ігор на більярді, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу), в тому числі прокат інвентарю (стіл, киї та ін.), може бути платником єдиного податку другої, третьої або п’ятої групи.

 

Обслуговування банкетів за участю платника єдиного податку другої групи

 

5. Чи має право підприємець — платник єдиного податку другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, приймати замовлення від юридичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, на обслуговування свят, банкетів та інші спеціальні замовлення?

Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу передбачено, що до платників єдиного податку другої групи належать фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 000 000 грн.

Пунктом 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції від 24.07.2002 р. № 219, визначено, що заклад ресторанного господарства — це організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає й організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

Розрахунки за продукцію й надані послуги в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюються за готівку та/або в безготівковій формі (платіжні картки, платіжні чеки тощо) із застосуванням РРО або зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Таким чином, підприємець — платник єдиного податку другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від юридичних осіб, які застосовують загальну або спрощену системи оподаткування, на обслуговування свят, банкетів та інші спеціальні замовлення, оскільки платник єдиного податку під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів.

 

Внесення змін до свідоцтва платника єдиного податку

 

6. Чи передбачено внесення змін органом ДПС до свідоцтва платника єдиного податку щодо ставки податку, якщо підприємець — платник єдиного податку першої або другої групи змінив податкову адресу, пов’язану зі зміною адміністративного району?

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

У заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема обрані суб’єктом господарювання ставка єдиного податку або її зміна.

До раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в день подання платником заяви органом ДПС вносяться зміни щодо податкової адреси суб’єкта господарювання.

За бажанням платника єдиного податку раніше видане свідоцтво може бути замінено у разі наявності у такого платника податку обставин, визначених у п. 299.12 ст. 299 Податкового кодексу, та отримано нове свідоцтво у порядку, визначеному цією статтею.

Отже, у разі якщо підприємець — платник єдиного податку першої або другої групи змінив податкову адресу, пов’язану зі зміною адміністративного району, що призвело до зміни ставки єдиного податку, то така особа подає до органу ДПС не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася зміна податкової адреси, заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій зазначає новообрану ставку єдиного податку у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, з урахуванням пунктів 293.6 та 293.7 ст. 293 Податкового кодексу. На підставі поданої заяви орган ДПС вносить відповідні зміни до свідоцтва платника єдиного податку або за бажанням платника видає нове свідоцтво платника єдиного податку, в якому зазначається новообрана ставка платника єдиного податку.