Державної фіскальної служби України
Лист
від 29.01.2015 №2600/7/99-99-17-04-02-17 (витяг)
Головні управління ДФС
та у місті Києві
Про зміни до Податкового кодексу України
Державна фіскальна служба України повідомляє, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни, зокрема в частині плати за землю з фізичних осіб.
Слід зауважити, що статтею 265 розділу ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України (далі – ПК) визначено склад податку на майно, а саме: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок і плата за землю.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК встановлено, що плата за землю – обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 274.1 статті 274 ПК ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
Крім того, у статті 277 ПК викладені ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, які встановлюються у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Згідно з підпунктом 284.1 статті 284 ПК Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК зазначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК).
Також у підпункті 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 ПК визначено, що не дозволяється сільським, селищним, міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.
Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.
За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2014 рік становив 124,9 відсотка.
Враховуючи, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті 289 ПК, станом на 1 січня 2015 року становить 1,249.
Отже, якщо органами місцевого самоврядування не оприлюднена зазначена вище інформація та не надані у встановлені чинним законодавством терміни відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішень щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам, плата за землю у 2015 році справляється відповідно до вимог підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК із застосуванням ставок земельного податку 2014 року та з урахуванням коефіцієнта індексації 1,249.
Щодо справляння орендної плати за земельні ділянки, то згідно з пунктом 288.1 статті 288 ПК підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 288.5 статті 288 ПК розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
«288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;
288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки».
Також пунктом 288.7 статті 288 ПК встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Водночас повідомляємо, що пунктом 271.2 статті 271 ПК рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено статтею 13 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон «Про оцінку земель»), періодичність її проведення – не рідше ніж один раз на 5-7 років (повторна), нормативна грошова оцінка – статтею 18 цього Закону.
Своєчасне проведення (повторної) нормативної грошової оцінки земельних ділянок у населених пунктах України в терміни, визначені відповідно до чинного законодавства, – запорука додаткових надходжень до місцевого бюджету з плати за землю.
Голова І.О. Білоус