Однією з форм підтримки бізнесу, економічного розвиту територій та податкового стимулювання в Україні є створення індустріальних парків.
Питання підтримки розвитку індустріальних парків в Україні регулюється Законом України від 21.06.2012 № 5018 «Про індустріальні парки» (зі змінами) (далі – Закон).
Створення і функціонування індустріальних парків на території України запроваджено з метою забезпечення економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності територій, активізації інвестиційної діяльності, створення нових робочих місць, розвитку сучасної виробничої та ринкової інфраструктури.
Ініціаторами створення індустріальних парків можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні або фізичні особи, які мають право на створення індустріальних парків на землях державної, комунальної чи приватної власності згідно з Законом.
З метою державного стимулювання, передбаченого законодавством, Міністерство економіки України створює, веде та розміщує на своєму офіційному веб-сайті Реєстр індустріальних парків, до якого індустріальні парки включаються за заявою ініціаторів створення.
При прийнятті рішення про включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків враховуються такі критерії:
1) доступність трудових ресурсів, необхідних для розвитку індустріального парку згідно з концепцією;
2) наявність та/або можливість залучення ініціатором створення фінансових та матеріально-технічних ресурсів, необхідних для розвитку індустріального парку згідно з концепцією;
3) підтримка індустріального парку з боку органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади;
4) очікувані результати функціонування індустріального парку згідно з концепцією передбачають залучення інвестицій, створення нових робочих місць, експорт продукції, залучення суб'єктів малого та середнього підприємництва.
Згідно з Законом державне стимулювання облаштування та функціонування індустріальних парків може здійснюватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законодавством, у таких формах:
1) надається повна або часткова компенсація відсоткової ставки за кредитами (позиками) на облаштування та/або здійснення господарської діяльності у межах індустріальних парків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 № 1208.
Основні особливості:
• компенсація може надаватися одному заявнику в одному індустріальному парку лише один раз;
• компенсація надається за період, що не перевищуватиме три роки, але не раніше 2022 року;
• у разі коли заявлені обсяги компенсації перевищують загальний обсяг видатків комісія має право зменшувати обсяги компенсації заявникам з урахуванням визначених критеріїв до рівня, який не перевищує такого обсягу;
• рекомендації щодо відмови в наданні коштів готуються, зокрема, у разі наявності найменшої різниці між сумою заявленої компенсації та сумою сплачених у попередніх роках відсотків за користування кредитом (позикою);
• залежить від передбачення видатків у Державному і місцевих бюджетах (на 2022 рік у Державному бюджеті видатків не передбачено);
2) надаються кошти на безповоротній основі для облаштування індустріальних парків та/або забезпечення будівництва об'єктів суміжної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв'язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), необхідних для створення та функціонування індустріальних парків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 № 1207.
Основні особливості:
• надання коштів одному заявнику за рахунок коштів державного бюджету здійснюється лише один раз;
• у разі коли заявлені обсяги надання коштів перевищують загальний обсяг видатків комісія має право зменшувати обсяги надання коштів заявникам з урахуванням визначених критеріїв до рівня, який не перевищує такого обсягу;
• рекомендації щодо відмови в наданні коштів готуються, зокрема, у разі наявності найнижчої частки залучених коштів з інших джерел в кошторисній вартості заходів; найменшої різниці між заявленим обсягом надання коштів та загальною кошторисною вартістю заходів; найбільшої різниці між заявленим обсягом надання коштів та обсягом фактично здійснених витрат;
• залежить від передбачення видатків у Державному і місцевих бюджетах (на 2022 рік у Державному бюджеті видатків не передбачено);
3) здійснюється компенсація витрат на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проект порядку готується до подання на розгляд Уряду.
Основні особливості проекту порядку:
• компенсація може надаватися за кожний вид підключення або приєднання до інженерно-транспортних мереж в одному індустріальному парку лише один раз;
• компенсації підлягають витрати, здійснені не більше ніж за 36 місяців до моменту подачі заяви на отримання компенсації, та в обсязі, що не перевищує різницю між 100% витрат (без врахування податку на додану вартість) та компенсацією з інших джерел, рішення щодо якої прийнято на дату подачі заяви;
• у разі коли заявлені обсяги компенсації перевищують загальний обсяг видатків комісія має право зменшувати обсяги компенсації заявникам з урахуванням визначених критеріїв до рівня, який не перевищує такого обсягу;
• рекомендації щодо відмови в наданні компенсації готуються, зокрема, у разі найнижчої частки залучених коштів з інших джерел в кошторисній вартості проекту;
• залежить від передбачення видатків у Державному і місцевих бюджетах (на 2022 рік у Державному бюджеті видатків не передбачено);
4) надаються податкове та митне стимулювання відповідно до законодавства.
Податковий кодекс України:
визначає загальні стимули для суб’єктів господарювання:
• органи місцевого самоврядування мають право самостійно щорічно встановлювати ставки податків і пільги з плати за землю і податку на нерухомість у граничних межах, визначених Податковим кодексом (до 0%). Орендна плата за землю не може бути нижчою за ставку податку (підпункт 12.4.3 пункту 12.4 статті 12, пункт 284.1 статті 284, пункт 288.5 статті 288);
• не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі промисловості, що використовуються за призначенням та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266);
визначає додаткові можливості для учасників та інших суб’єктів індустріальних парків):
• резиденти індустріальних парків можуть бути резидентами правового режиму Дія Сіті, в т.ч. користуватися особливостями оподаткування податку на прибуток;
• резиденти індустріальних парків, розташованих у визначених населених пунктах, можуть користуватися заходами державної підтримки, передбаченими для вугільних регіонів відповідно до пункту 68 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу;
• резиденти індустріальних парків, які здійснюють визначену діяльність, можуть користуватися пільгами з податку на прибуток відповідно до пункту 56 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу.
Завдяки змінам до Податкового кодексу України індустріальні парки отримали низку інвестиційних стимулів для розвитку, що сприятиме розвитку економіки та нарощенню промислового потенціалу громад. Органи місцевого самоврядування, у свою чергу, матимуть можливості для сприяння будівництву таких парків в себе в громадах завдяки спрощенню вимог податкового та регуляторного законодавства.
Законом України від 21 червня 2022 року № 2330-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні», зокрема, визначені такі особливості справляння:
Податок на прибуток підприємств (стаття 142):
Прибуток учасника індустріального парку від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13 - 17, 20 - 33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів); у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) звільняється від оподаткування протягом десяти років.
При цьому, якщо контролюючим органом протягом десяти робочих днів з дня отримання заяви не надано відмову про застосування звільнення, така заява вважається прийнятою.
Застосування таких правил оподаткування допускається за умови, що учасник індустріального парку:
• здійснює господарську діяльність виключно на території і в межах індустріального парку;
• не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав.
Не мають права застосовувати такі особливості оподаткування учасники індустріального парку – юридичні особи:
• у статутному капіталі яких є частка, що прямо або опосередковано належить юридичним особам, які є організаторами азартних ігор, а також юридичні особи, яким прямо або опосередковано належить частка у статутному капіталі юридичних осіб, які є організаторами азартних ігор;
• у статутному капіталі яких є частка, що прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим в державах (територіях), віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;
• у статутному капіталі яких є частка, що прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим згідно із законодавством держав, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAТF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.
Сума вивільнених від оподаткування коштів повинна спрямовуватися на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах такого індустріального парку не пізніше 31 грудня року, наступного за звітним.
Порядок використання учасником індустріального (промислового) парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального (промислового) парку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2022 № 1095.
У разі невикористання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, платник податку втрачає право на застосування правил оподаткування з 1 січня року, наступного за роком, в якому мали бути використані зазначені кошти. При цьому за всі інші попередні податкові (звітні) періоди застосування/звільнення від оподаткування, за які платник податку не використав вивільнені від оподаткування кошти у встановлений строк і до втрати такого права, платник податку зобов'язаний подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, нарахувати та сплатити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафні санкції та пеню.
Для платників податковими (звітними) періодами є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Платники не можуть застосовувати виключно річний податковий (звітний) період.
У разі якщо платник податку - учасник індустріального парку здійснює в рамках господарської діяльності контрольовані операції, визначені статтею 39 Податкового кодексу України, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначається окремо на рівні:
перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованих товарів (робіт, послуг);
перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки».
Якщо платник податку – учасник індустріального парку є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 392 Податкового кодексу України.
Податок на додану вартість (стаття 197):
Звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, визначені частиною шостою статті 287 Митного кодексу України, що ввозяться учасниками індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, виключно для власного використання для здійснення ними діяльності у сферах переробної промисловості, у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) на території (в межах) індустріального парку (без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування третім особам на будь-яких інших умовах), за умови, що з дати виготовлення устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього до дати їх ввезення на митну територію України пройшло не більше трьох років і вони не були у використанні.
Якщо протягом п’яти років з дати ввезення майна індустріального парку його було відчужено або встановлено факт нецільового використання майна, власник зобов’язаний сплатити всі податки за результатами податкового періоду, на який припадає таке відчуження чи нецільове використання. Це положення не поширюються на устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.
Порядок ввезення на митну територію України та цільового використання нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що ввозяться учасником індустріального (промислового) парку, включеного до Реєстру індустріальних (промислових) парків, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 № 997.
Звільнено від сплати ПДВ операції з постачання резидентами Дія Сіті шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, освітніх послуг у галузі інформаційних технологій, у тому числі послуг з надання вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти за такими спеціальностями як комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп’ютерна інженерія, кібербезпека, наука про дані, а також послуг з надання інших видів освіти, а саме: навчання комп’ютерній грамоті (цифровій грамотності), що включає послуги з навчання цифровій грамотності, розробленню, модифікації, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення, у тому числі комп’ютерних ігор, навчання бізнес аналізу (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення), побудові графічних інтерфейсів, організації процесів з контролю якості, системному адмініструванню, проектному менеджменту, розробці документації (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення).
Слід зазначити, що вказана можливість застосування платниками податків – учасниками індустріальних парків податкової пільги з ПДВ у сфері освітніх послуг (Дія Сіті) є не виключною преференцією, передбаченою Кодексом. Такі суб’єкти господарювання можуть застосовувати й інші податкові пільги з ПДВ, наприклад, ввезення на митну територію України устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії (пункт 197.16 статті 197 Кодексу); постачання програмної продукції (пункт 261 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу) тощо.
Місцеві податки ( статті 266 та 284):
Сільським, селищним, міським радам надано право встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що знаходяться на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку.
Органи місцевого самоврядування також можуть вносити зміни до своїх рішень і встановлювати ставки земельного податку та орендну плату у розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений попереднім рішенням, для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території, або повністю звільняти від сплати земельного податку.
Такі рішення можуть прийматися та набирати чинності не лише з початку бюджетного періоду, оскільки на такі рішення не поширюється дія підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3 і 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішеннями) та пункту 12.5 (у частині строку набрання чинності рішеннями) статті 12 Податкового кодексу України.
До таких рішень не застосовуються вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Державна підтримка створення та облаштування індустріальних парків для ініціаторів створення – органів місцевого самоврядування
Державна підтримка органів місцевого самоврядування можлива відповідно до Бюджетного кодексу України в рамках видатків Державного бюджету на відповідний рік за рахунок коштів:
• Державного фонду регіонального розвитку для реалізації відповідних проектів регіонального розвитку (стаття 24-1);
• субвенцій місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів (пункт 5 частини першої статті 97).