ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
04.02.2013 № 1679/6/15-14-15-в
Про надання відповіді
Державна податкова служба України <…> розглянула скаргу <…> та повідомляє.
Відповідно до пп. 17.1.4. п.17.1 ст. 17 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненням (далі – Кодекс) платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.
Податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 Кодексу. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. (п.п.30.1, 30.2 ст.30 Кодексу).
Підприємство згідно з визначенням Господарського кодексу України (далі - ГКУ) є організаційною формою господарювання, самостійним суб'єктом господарювання, яке може створюватись для здійснення підприємництва (що передбачає отримання прибутку), так і для некомерційної господарської діяльності (ст. 62 ГКУ). Господарським кодексом України також визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність) (ст. 3 ГКУ).
Некомерційним господарюванням, згідно ст. 52 ГКУ, е самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
У разі якщо господарська діяльність громадян або юридичної особи, зареєстрованої як суб'єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення цього Кодексу та інших законів, якими регулюється підприємництво (ст. 53 ГКУ).
Відповідно до п. 14.1.121 ПКУ до числа неприбуткових відносяться підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.
Відповідно до норм ст. 1 Закону України від 22.03.2012 № 4572-VI "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Особливості оподаткування неприбуткових установ та організацій визначені ст. 157 Кодексу.
Норми цієї статті застосовуються до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ. Таким чином, щоб отримати пільгу за цими доходами, необхідно дотримання наступних умов: а) установа чи організація має бути зареєстрована в установленому порядку згідно з вимогами законодавства; б) установа чи організація має бути внесеною органами державної податкової служби до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Слід також відмітити, що діяльність неприбуткових установ та організацій, які можуть отримати звільнення від оподаткування податком на прибуток за ст. 157 ПКУ має відповідати встановленим ознакам. А саме, ця діяльність: а) має бути передбаченою законодавством; б) пільги надаються тільки з доходів цих установ та організацій, від діяльності, яка властива їм як неприбутковим.
Крім того, статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність (п.157.15 ст. 157 Кодексу).
Варто також зазначити, що всі ці установи та організації можуть отримувати доходи, але це не є метою їх діяльності. Тобто, діяльність цих суб'єктів, яка спрямована на отримання прибутку, не дає права на звільнення.
Відносини із реєстрації неприбуткових установ та організацій врегульовано Положенням про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженим наказом ДПАУ від 24.01.2011 № 37 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.02.2011 за № 161/18899).
Включення неприбуткової установи чи організації до Реєстру проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням цих установ, організацій з присвоєнням відповідної ознаки неприбутковості. Для внесення до Реєстру неприбуткова установа або організація повинна подати до органу державної податкової служби за її місцезнаходженням реєстраційну заяву за встановленою формою, а також копії установчих документів. Подані ними дані можуть перевірятися органами податкової служби.
За результатами розгляду заяви, установчих документів органом державної податкової служби за місцезнаходженням неприбуткової установи та організації приймається рішення про: внесення, повторне внесення неприбуткової установи або організації до Реєстру; відмову у внесенні неприбуткової установи або організації до Реєстру; присвоєння неприбутковій установі або організації іншої ознаки неприбутковості. Рішення готується у двох Примірниках, один з яких (перший) надається неприбутковій установі або організації, а другий залишається в органі державної податкової служби.
В свою чергу п. 154.1 ст. 154 Кодексу передбачає звільнення від оподаткування прибутку підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю. Звільняються від оподаткування доходи, які відповідають таким ознакам: дохід отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.
У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу.
Підприємства та організації, на які поширюється дія цього пункту, реєструються у відповідному органі державної податкової служби в порядку, передбаченому для платників цього податку.
Правовий статус інвалідів та їх підприємств і організацій регулюється Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року N 875-XII.
Згідно положень цього Закону громадські організації інвалідів та спілки громадських організацій інвалідів створюються з метою здійснення заходів щодо соціального захисту, реабілітації інвалідів, залучення їх до суспільно корисної діяльності, занять фізичною культурою і спортом та мають право користуватися пільгами і преференціями, передбаченими законодавством. Громадські організації інвалідів надають соціальні послуги, здійснюють громадський контроль за дотриманням прав інвалідів, представництво інтересів та захист прав інвалідів, створюють підприємства, які здійснюють комерційну і некомерційну господарську та іншу діяльність, не заборонену законодавством.
Підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати надану Податковим кодексом пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Стаття 141 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлює, що підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається на квартал, півріччя, три квартали, рік міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.
Рішення про надання дозволу на право користування пільгами, відмова у його наданні та скасування дозволу приймаються Комісією та регіональними комісіями на підставі Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. N 1010.
Дозвіл підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів надається за умови їх відповідності таким критеріям:
1) середньооблікова чисельність інвалідів, що працюють на підприємствах, в організаціях протягом попереднього звітного (податкового) періоду, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу;
2) фонд оплати праці інвалідів, що працюють на підприємстві, в організації, становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств;
3) сума витрат підприємства, організації з переробки (обробки, інших видів перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів (послуг), які використовуються для виготовлення товарів (надання послуг) безпосередньо підприємствами, організаціями, становить не менш як 8 відсотків ціни постачання таких виготовлених товарів (наданих послуг);
4) розмір середньомісячної заробітної плати інвалідів, що працюють на підприємстві, в організації, в еквіваленті повної зайнятості повинен бути не менш як законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати;
5) виконання підприємством, організацією рішень Комісії та регіональних комісій (крім підприємств, організацій, які звернулися вперше). Філії та відокремлені підрозділи підприємства, які зареєстровані окремими платниками податків, що претендують на пільговий режим оподаткування, повинні відповідати вищезазначеним критеріям.
<…>
Заступник Голови А.П. Ігнатов