ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 17.10.2012р. № 1864/0/141-12/Р/17-1114
Державна податкова служба України розглянула Ваш лист <…> та повідомляє наступне.
Відповідно до п. 169.2 ст. 169 Кодексу податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право, перелік яких та порядок їх подання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. N 1227 "Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги" (далі - Постанова N 1227).
Визначення поняття „заробітна плата” для цілей розділу IV цього Кодексу наведено у пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 Кодексу, згідно положень якого „заробітна плата” це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Відповідно до п.169.1 ст.169 Кодексу з урахуванням норм абзацу першого пп.169.4.1 п.169.4 вказаної статті Кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, якщо її розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2012 році – 1500 грн.) на суму податкової соціальної пільги у розмірах, встановлених пп.169.1.1 – 169.1.4 цього пункту та статті Кодексу, в залежності від категорії платника податку.
Зокрема, у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку (169.1.1 п.169.1 ст.169 Кодексу).
При цьому згідно із п. 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" ПКУ пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ набирає чинності з 1 січня 2015 року. До 31 грудня 2014 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку (у 2012 р. - 536 грн. 50 коп.).
Разом з тим, на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту (у 2012 р. - 804 грн. 75 коп.), має право платник податку, який є вдовою - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років (пп. «а» пп.169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу).
Водночас, відповідно до пп. 169.3.1 п. 169.3 ст. 169 Кодексу у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у пункті 169.1 цієї статті, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті, крім випадку, передбаченого підпунктом "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної підпунктом 169.1.2 цього пункту, у разі якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів).
Отже, установлений рівень заробітної плати, що дозволяє платнику податку, який є вдовою скористатися податковою соціальною пільгою в розмірі 150% (804,75 грн.) на дитину віком до 18 років, у поточному році становить 1500 грн. на місяць. В разі перевищення місячної заробітної плати понад установлений розмір, питання надання податкової пільги не розглядається незалежно від категорії платника податку.
Заступник Голови А.П. Ігнатов