ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
20.11.2012р. № 2723/О/141-12/C/17-3214
Про розгляд звернення
Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення щодо плати за землю з фізичних осіб і повідомляє.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.01 №2768-ІІІ (далі – Земельний кодекс), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України від 02.12.10 №2755-ІV (далі – Податковий кодекс).
Згідно із статтею 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
У статті 270 Податкового кодексу зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Статтею 35 Земельного кодексу визначено, що громадяни – члени садівницького товариства мають право приватизувати земельну ділянку, така приватизація здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.
Землі загального користування садівницького товариства є його власністю, до них належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами та іншими об’єктами загального користування. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених Земельним кодексом.
Відповідно до статті 281 Податкового кодексу від сплати податку звільняються: інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема, для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункту 30.2 статті 30 Податкового кодексу).
Коли земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, такі громадяни, крім тих, кому надані пільги по земельному податку згідно із статтею 281 Податкового кодексу, самостійно сплачують земельний податок до бюджету. За земельні ділянки загального користування, які знаходяться у власності товариства, земельний податок до бюджету сплачуватиметься товариством.
У статті 286 Податкового кодексу зазначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Згідно статті 126 Земельного кодексу документи, що посвідчує право власності або право користування землею є Державний акт на право власності на земельну ділянку та Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.
Враховуючи вищезазначене, якщо власником землі чи користувачем земельних ділянок, наданих для ведення садівництва, є садівницьке товариство і члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку, то таке товариство і буде платником земельного податку до бюджету (включаючи земельні ділянки загального користування).
Якщо фізична особа, має у власності земельну ділянку, яка надана для ведення садівництва і ця ділянка посвідчується Державним актом на право власності, то в цьому випадку вказана особа повинна самостійно сплачувати земельний податок, або вона має пільгу по земельному податку, відповідно до статті 281 Податкового кодексу.
Водночас повідомляємо, підпунктом 284.1 статті 284 визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.
Заступник Голови А.П. Ігнатов