ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 20.07.12 №12968/6/12-0016
<…………..>
Про розгляд листа
Державна податкова служба України розглянула лист <……> щодо процедури легалізації документів, які підтверджують статус податкових резидентів окремих країн, та повідомляє таке.
Відповідно до положень п.103.2 статті 103 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
Довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (пункт 103.5 статті 103 Кодексу).
Довідки про підтвердження статусу податкового резидента для цілей застосування угод про уникнення подвійного оподаткування як компетентний орган мають право видавати у:
Російській Федерації – Міжрегіональна інспекція Федеральної податкової служби Росії з централізованої обробки даних (російською мовою: Межрегиональная инспекция ФНС России по централизованной обработке данных – МИ ФНС России по ЦОД);
Білорусії – місцеві інспекції Міністерства з податків та зборів Республіки Білорусь;
Італії – місцеві податкові органи (місцеві відділення Служби доходів – Agenzia delle Entrate);
Німеччині – податкові інспекції федеральних земель;
Китаї, Нідерландах, Польщі, Швейцарії, Швеції – регіональні податкові служби за місцем реєстрації податкового резидента.
Пунктом 103.5 статті 103 Кодексу передбачено обов’язкову процедуру легалізації довідки про статус податкового резидента країни, з якою укладено міжнародний договір. При цьому пунктом 3.2 статті 3 Кодексу встановлено: якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
22 грудня 2003 року для України набрала чинності Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року (далі - Конвенція).
Офіційні документи, які будуть використовуватись на території держав - учасниць Конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом „Apostille” (далі - апостиль), проставленим компетентним органом держави, в якій був складений документ. Офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).
Зі списку країн, зазначених у вашому листі, учасниками цієї Конвенції, для яких застосовується процедура проставлення апостиля замість легалізації, є Італія, Нідерланди, Республіка Корея, Швеція та Швейцарія.
Порядок засвідчення документів штампом „апостиль” застосовується у відносинах між Україною та державами-учасницями Конвенції, крім ФРН (застосовується спеціальний порядок) та Китаю (триває процедура набрання Конвенцією чинності).
Довідки про підтвердження податкового резидентства Китаю підлягають процедурі консульської легалізації (до дати набрання Конвенцією чинності для Китаю).
Відповідно до домовленостей, досягнутих між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів ФРН, для резидентів ФРН встановлено особливий порядок надання довідок про підтвердження податкового резидентства. Така довідка видається податковими інспекціями федеральних земель та надається в оригіналі і не потребує легалізації або засвідчення апостилем.
Україна також є учасницею двосторонніх договорів про правові відносини і правову допомогу у цивільних і кримінальних справах та багатосторонньої Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, яка застосовується до набрання чинності Конвенцією про правову допомогу від 7 жовтня 2002 року. Відповідно до висновку Міністерства юстиції України документи податкових установ іноземних держав, які є учасниками договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, на територіях договірних сторін повинні прийматися без будь-якого додаткового засвідчення.
Враховуючи зазначене, довідки про статус податкового резидента, видані податковими органами Білорусії, Польщі та Росії, приймаються на території України без будь-якого додаткового засвідчення (без легалізації та без завірення апостилем) на підставі міжнародних договорів України про правові відносини і правову допомогу у цивільних і кримінальних справах.
Щодо Тайваню повідомляємо таке. Відповідно до визначення терміну „Китай”, наведеному у статті 3 Угоди між Урядом України і Урядом Китайської Народної Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 04.12 1995, на території, що мають самостійну податкову систему, і на які не розповсюджуються закони Китаю щодо оподаткування, не поширюється зазначена Угода. До таких територій, зокрема, відноситься Тайвань.
Що стосується Австралії, то з цією державою Україною не укладено угоду про уникнення подвійного оподаткування.
Враховуючи зазначене, доходи із джерелом їх походження з України, що одержуються резидентами Австралії або Тайваню, оподатковуються відповідно до законодавства України з питань оподаткування. Положення статті 103 Кодексу у цьому випадку не застосовуються.
В.о. Голови А.В. Головач