ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 03.01.12 №38/6/12-0016
<…….>
Про розгляд листа
Державна податкова служба України у відповідь на ваш лист <…….> стосовно процедури легалізації документів, що підтверджують статус резидентів ряду країн повідомляє наступне.
До прийняття Податкового кодексу України відповідно до п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. №470, довідки, що підтверджують статус резидента країни, з якою укладений міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, повинні були видаватися компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку або згідно із законодавством такої країни. Зазначена постанова втратила чинність 1 січня 2011 р.
Відповідно до положень пункту 103.5 статті 103 Податкового кодексу України довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Отже, починаючи з 1 січня 2011 р. в Україні не існує затвердженої форми довідки, відповідно до якої нерезидент повинен підтверджувати свій статус податкового резидента іншої країни. Така довідка видається виключно за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни.
Пунктом 103.5 статті 103 Кодексу передбачена обов’язкова процедура легалізації довідки про статус податкового резидента країни, з якою укладено міжнародний договір.
Пунктом 3.2 статті 3 Кодексу встановлено, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
22 грудня 2003 року для України набула чинності Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року.
Офіційні документи, які будуть використовуватись на території держав -учасниць Конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом „Apostille” (далі - апостиль), проставленим компетентним органом держави, в якій був складений документ.
Офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).
З держав, про які ви запитуєте у своєму листі, які є учасницями цієї Конвенції, і для яких застосовується процедура проставлення апостиля замість легалізації: Іспанія, Італія, Словацька Республіка, Угорщина.
Україна також є учасницею двосторонніх договорів про правові відносини і правову допомогу у цивільних і кримінальних справах та багатосторонньої Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 р., яка продовжує застосовуватись до набрання чинності Конвенцією про правову допомогу від 7 жовтня 2002 року. Відповідно до висновку Міністерства юстиції України документи податкових установ іноземних держав, які є учасниками договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, на територіях Договірних Сторін повинні прийматися без будь-якого додаткового засвідчення.
Враховуючи зазначене, довідки про статус податкового резидента, видані податковими органами Болгарії, Білорусії, Казахстану, Молдови, Польщі, Росії, Румунії, Чехії, приймаються на території України без будь-якого додаткового засвідчення (без легалізації та без завірення апостилем) на підставі міжнародних договорів України про правові відносини і правову допомогу у цивільних і кримінальних справах.
Заступник Голови А.П.Ігнатов