МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ
ЛИСТ
17.06.2013 № 8443/7/99-99-15-04-01-17
|
| Головне управління Міністерства доходів і зборів в Автономній Республіці Крим |
Про розгляд листа
Міністерство доходів і зборів України розглянуло лист ДПС в АР Крим від 26.04.13 № 1932/8/15.3-95 стосовно сплати екологічного податку за послід і гній та повідомляє.
Відповідно до пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Кодекс) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання).
При цьому, в умовах пункту 240.5 статті 240 Кодексу не є платниками податку за розміщення відходів суб'єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об'єктах) виключно відходи як вторинну сировину.
Відповідно до підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Кодексу об’єктом та базою оподаткування податку є, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання.
Відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (абзац другий статті 1 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР „Про відходи” – далі Закон № 187/98-ВР).
Розміщення відходів – постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (підпункт 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Відведені місця чи об’єкти – місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами (абзац шістнадцятий статті 1 Закону № 187/98-ВР).
Державний класифікатор відходів ДК 005-96, затверджений наказом Держстандарту України від 29.02.96 № 89, описує, зокрема, відходи, які утворилися в результаті вирощування тварин та виробництва продукції тваринництва та птахівництва. Гній та пташиний послід включено до групи відходів - 01, класифікаційне угруповання - 012, коди: 0121.2.6.03 „Екскременти, сечовина та гній (включно струхлявіле сіно та солома) від худоби” та 0124.2.6.03 „Послід пташиний”.
До 1 січня 2013 року сільськогосподарські підприємства, селянські та інші господарства, які займалися виробництвом (вирощуванням) продукції тваринництва та птахівництва, і при цьому здійснювали розміщення протягом звітного кварталу відходів (гною та пташиного посліду), були платниками екологічного податку.
З 1 січня 2013 року у Кодексі змінено значення поняття „розміщення відходів”, а тому усувається подвійне оподаткування екологічним податком розміщення суб'єктами господарювання відходів на спеціально відведених місцях чи об'єктах, що розміщенні на власних територіях, а відповідно, при тимчасовому зберіганні відходів суб’єкти господарювання не сплачуватимуть екологічний податок.
У листі Мінприроди України від 06.03.12 № 4794/07/10-12 на запит ДПС України зазначено, що відходи сільського господарства містять значну частку органічних речовин (органічну складову) та практично завжди повністю утилізуються за різними напрямами. Таким чином, хоча курячий послід або гній є відходами, але після нескладних підготовчих операцій відбувається остаточна утилізація зазначених відходів.
Зважаючи на викладене, з 1 січня 2013 року, лише у разі розміщення сільськогосподарськими підприємствами, селянськими та іншими господарствами, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом продукції тваринництва та птахівництва, обсягів гною та пташиного посліду у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами вони повинні за такі обсяги сплачувати екологічний податок.
Заступник Міністра А.П. Ігнатов