ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 18.08.2017 № 22283/7/99-99-12-03-07-17
Щодо кампанії звітування про контрольовані операції
Повідомляємо про те, що 2 жовтня 2017 року є граничним терміном подання платниками податків звіту про контрольовані операції за 2016 рік.
Відповідно до Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 № 706 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 470, цілями моніторингу як складової податкового контролю за трансферним ціноутворенням, є, зокрема, забезпечення контролю за своєчасністю та повнотою подання звітів про контрольовані операції.
Порядком передбачено, зокрема, те, що контролюючий орган до 01 жовтня року, що настає за звітним, формує переліки платників податків, господарські операції яких підпадають під критерії контрольованих.
Звертаємо увагу, що за результатами господарської діяльності, здійсненої платником податку у 2016 році, контрольованими операціями можуть визнаватися господарські операції за умови одночасного виконання двох вартісних умов:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн.грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Отже, для формування переліків платників податків, господарські операції яких підпадають під критерії контрольованих та від яких, відповідно, очікується подання звіту про контрольовані операції за 2016 рік, рекомендуємо встановити одночасність виконання зазначених умов таким чином.
Щодо суми річного доходу платника:
для упередження маніпулювання платниками податків показниками податкової звітності з метою виведення господарських операцій зі статусу контрольованих необхідно обов’язково співставляти показники податкової декларації з податку на прибуток, які зазначено у рядку 01 «дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку)», сумарні показники звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), які зазначено у рядку 2000 «чистий дохід від реалізації продукції (товарі, робіт, послуг)», у рядку 2120 «інші операційні доходи», у рядку 2200 «дохід від участі в капіталі», у рядку 2220 «інші фінансові доходи» та у рядку 2240 «інші доходи», а також обсяги поставок згідно з деклараціями з ПДВ.
Отже, необхідно сформувати перелік платників податку на прибуток, річний дохід яких за 2016 рік перевищує 50 млн. гривень.
Наступним кроком є встановлення кола нерезидентів, з якими платник податків здійснював господарські операції для цілей трансферного ціноутворення, передбачені, зокрема, п.п. 39.2.1.4 ст. 39 Кодексу, та визначити обсяги цих господарських операцій.
З цією метою доцільно співставити показники митних декларацій, податкових декларацій з податку на прибуток, податкових декларацій з податку на додану вартість та звітів про фінансові результати, зокрема:
з митних декларацій – щодо обсягів експортно-імпортних операцій з окремими нерезидентами (при експорті митні декларації можуть бути оформлені в режимах АА, ДМ, ДТ, ДР, при імпорті – АА, ДМ, ДЕ, ДТ, ДР).
з податкових декларацій з податку на прибуток:
щодо збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів (в тому числі нерезидентів – пов’язаних осіб), що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (рядок 3.1.7 Додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств);
щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (рядок 3.1.1 додатка РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємств);
з єдиного реєстру податкових накладних – щодо операцій з постачання послуг нерезидентами на митній території України (платником податку виписані податкові накладні на отримання послуг від нерезидентів);
зі звіту про фінансовий результат – щодо фінансових витрат (рядок 2250) тощо.
Після відбору контрагентів платника податку виникає необхідність дослідити відповідність таких контрагентів критеріям, встановленим п.п. 39.2.1.1 п. 39.2.1 ст. 39 Кодексу.
Так, контрагенти-нерезиденти можуть поділятися на таких, що:
зареєстровані у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст.39 Кодексу, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 977-р. У такому разі господарські операції можуть бути контрольованими незалежно від наявності ознаки пов’язаності між платником податку та таким контрагентом;
є пов’язаними особами з платником податку. У такому разі господарські операції можуть бути контрольованими незалежно від держави (території) реєстрації нерезидента, та, відповідно, від включення цієї держави (території) до переліку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 977-р.
Звертаємо увагу також на те, що критерії для визнання осіб пов’язаними встановлено п.п.14.1.159 п.14.1. ст.14 Кодексу.
Водночас про пов’язаність платника та його контрагента може свідчити: однакові або схожі назви компаній; використання на веб-сайтах платника та контрагента, а також на бланках документів однакових логотипів; підписання договорів та комерційних документів особами, які мають однакові прізвища, є одночасно засновниками/учасниками, керівниками або членами колегіальних органів цих компаній тощо.
Крім цього, інформацію для визначення пов’язаності осіб можна знайти, зокрема, в таких джерелах інформації:
єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сайт Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch);
сайт Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» (https://smida.gov.ua/);
сайт Національного банку України (https://www.bank.gov.ua/control/uk/index/) (розділ «Банківський нагляд», вкладка «Реєстрація та ліцензування»);
аналітична система для ділової розвідки та перевірки контрагентів України YouControl (https://youcontrol.com.ua/);
реєстри бенефіціарних власників та національні бізнес-реєстри іноземних країн.
Наприклад, інформація щодо компаній, зареєстрованих на території Великобританії доступна в публічному реєстрі Управління державної реєстрації юридичних осіб Великобританії (Companies House) (https://www.gov.uk/government/organisations/companies-house);
відкрита база даних «Open Corporates» (https://opencorporates.com/) (контекстний пошук за назвами компаній з посиланням на національні бізнес-реєстри);
комерційні сайти з доступом до бізнес-реєстрів: «Kompany®» (https://www.kompany.com/) та «EMIS» (https://www.emis.com/) (отримання інформації є обмеженим – платний ресурс);
Європейський бізнес-реєстр (EBR) (http://www.ebr.org/) (отримання інформації є обмеженим – платний ресурс).
Для встановлення пов’язаності осіб за ознаками впливу через контроль органів управління юридичної особи важливим та необхідним є можливість дослідження установчих документів юридичних осіб, а також інших документів органів управління цих осіб, якими можуть бути:
рішення установчих та загальних зборів господарських товариств, спостережної ради або інших органів управління;
документи про спостережну раду, правління, інші наглядові та виконавчі органи господарських товариств, про їх персональний склад;
права, передані загальними зборами господарських товариств до компетенції наглядового або виконавчого органу господарських товариств (спостережна рада, правління або інший орган, передбачений статутом);
персональний склад наглядового органу господарських товариств (спостережної ради або іншого органу) та порядок його формування.
Крім безпосереднього доступу до таких джерел, з інформацією з питань діяльності органів управління можна ознайомитись на офіційних сайтах юридичних осіб (насамперед це стосується великих та публічних компаній), в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів (http://stockmarket.gov.ua/), базах даних «Емітенти» та «Власники 10%» на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (https://smida.gov.ua/db (потребує безкоштовної реєстрації).
З огляду на зазначене наголошуємо, що при формуванні переліків платників податків, господарські операції яких підпадають під визначення контрольованих, необхідно ретельно досліджувати наявну інформацію.
Попереджаємо про недопущення формального та поверхневого підходу при проведенні моніторингу контрольованих операцій.
Директор Департаменту
податків і зборів з юридичних осіб О.В. Антіпова