ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 15.06.2012 № 10092/6/15-2116
<…….>
Про визначення об’єкту та бази оподаткування платою за користування надрами для видобування корисних копалин
Державна податкова служба України на запит <…….> стосовно визначення об’єкту та бази оподаткування платою за користування надрами для видобування вапняків придатних для виробництва щебеню і карбонатного піску при здійсненні реалізації даної сировини („гірничої маси”) в межах компетенції повідомляє.
<…….>
У Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827, для вапняків, що включені до групи сировина для бутового каменю встановлено примітку „Корисна копалина використовується у декількох напрямах. Напрям використання родовища корисної копалини загальнодержавного значення визначається рішенням Державної комісії по запасах корисних копалин”.
Відповідно до підпункту 263.2.1 пункту 263.2 статті 263 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі є, зокрема, обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини).
Згідно з підпунктом 14.1.112 пункту 14.1 статті 14 ПКУ мінеральна сировина – товарна продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів.
Разом з тим, відповідно до підпункту 14.1.128 пункту 14.1 статті 14 ПКУ обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) - обсяг товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси” обліковується гірничодобувним підприємством як запаси - активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником - суб'єктом господарювання економічної вигоди, пов'язаної з їх використанням, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.
Оскільки, в результаті провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин в межах однієї ділянки надр, може видобуватися більш ніж один вид товарної мінеральної продукції, кожний з яких є окремим об’єктом оподаткування, Кодексом визначено, що платники виконують ідентифікацію об’єктів оподаткування, що віднесено до категорії видобутої корисної копалини (мінеральна сировина) „відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції” (п. 263.3 ст. 263 ПКУ), з урахуванням дотриманням „нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничодобувних підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі” (пп. 263.8.1 п.263.8 ст. 263 ПКУ).
Відповідно до підпункту 14.1.51 пункту 14.1 статті 14 ПКУ добуванням корисних копалин вважається сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини. Один із методів добування полягає у використанні вибухових матеріалів з метою як відокремлення, так і подрібнення гірських порід. Зокрема, згідно з пунктом 3.6 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного й облицювального каменю, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 16 грудня 2002 року № 199, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2003 року за № 78/7399, до категорії рваного каменю належать уламки гірської породи неправильної форми, які утворюються в результаті вибуху або подрібнення, зокрема бутовий камінь довільної форми та щебенево-піщана суміш.
При добуванні в результаті вибуху утворюється суміш різнорозмірних уламків гірських порід, у тому числі таких видів товарної продукції як камінь бутовий та щебенево-піщана суміш. З метою підготовки такої суміші до реалізації шляхом її приведення до вимог стандартів, виконуються операції з класифікації уламків за розмірами, які підпунктом 14.1.150 пункту 14.1 статті 14 ПКУ віднесено до первинної переробки, як складової господарської діяльності з видобування корисних копалин.
На підставі викладеного, „гірнича маса” отримана <…….> в результаті вибухових робіт є сумішшю уламків вапняку з розмірами, що відповідають піску вапняковому, щебеню вапняковому, каменю бутовому вапняковому (товарному), і які відповідатимуть ознакам видобутої корисної копалини згідно з підпунктом 14.1.128 пункту 14.1 статті 14 ПКУ після здійснення технологічних операцій, тобто після первинної переробки цієї „гірничої маси” уламки класифікуються за розміром.
Таким чином, при провадженні господарської діяльності з видобування корисних копалин, зокрема, видобування сировини для бутового каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції), пунктом 263.9 статті 263 ПКУ встановлена ставка у розмірі 7,5 відсотка вартості видобутих корисних копалин – вартості обсягу карбонатного піску, щебенево-піщаної суміші та каменю бутового, що приведені до вимог стандартів якості шляхом класифікації за розмірами суміші уламків, що утворилися під час подрібнення, та кожний із яких є окремим об’єктом оподаткування платою і по кожному з яких складається окремий додаток до податкового розрахунку.
Заступник Голови А.П. Ігнатов