ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Державної податкової
адміністрації України
20. 04. 2010. № 268
Узагальнююче податкове роз’яснення
щодо застосування окремих положень Закону України від 11 грудня
1991 року № 1963–XII „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”
У роз’ясненні вживаються такі скорочення:
Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436–ІV зі змінами та доповненнями – Господарський кодекс;
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435–ІV зі змінами та доповненнями – Цивільний кодекс;
Закон України від 11 грудня 1991 року № 1963–XII „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” зі змінами та доповненнями – Закон № 1963;
Закон України від 25 червня 1991 року № 1251–XII „Про систему оподаткування” зі змінами та доповненнями – Закон № 1251;
Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181–IIІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зі змінами та доповненнями – Закон № 2181;
Закон України від 22 травня 1997 року № 334 „Про оподаткування прибутку підприємств” зі змінами та доповненнями – Закон № 334;
Закон України від 5 квітня 2001 року № 2371–III „Про Митний тариф України” зі змінами та доповненнями – Закон № 2371;
Закон України від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зі змінами та доповненнями – Закон № 796;
Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” зі змінами та доповненнями – Закон № 3551;
Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788–XII „Про пенсійне забезпечення” зі змінами та доповненнями – Закон № 1788;
Закон України від 16 грудня 1993 року № 3721–ХІІ „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” зі змінами та доповненнями – Закон № 3721;
Закон України від 6 грудня 1991 року № 1934–XII „Про Збройні Сили України” зі змінами та доповненнями – Закон № 1934;
постанова Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 „Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями” зі змінами та доповненнями – постанова № 999;
постанова Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 року № 606 „Про затвердження Порядку проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів” – постанова № 606;
постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 „Про Правила дорожного руху” зі змінами та доповненнями – постанова № 1306;
постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 „Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку та обліку автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів” зі змінами та доповненнями – постанова № 1388;
постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1994 року № 521 „Про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака „Ветеран праці” зі змінами та доповненнями – постанова № 521;
постанова Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 року № 8 „Про затверження Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів” – постанова № 8;
наказ Державної податкової адміністрації України від 17.09.01 № 373 „Про затвердження форм Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх заповнення і подання до органу державної податкової служби” – наказ № 373;
наказ Державної митної служби України від 31.01.04 № 68 „Про затвердження Пояснень до УКТЗЕД” – наказ № 68;
наказ Міністерство охорони здоров’я України від 02.10.2000 № 232 „Про затвердження Переліку спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів галузі охорони здоров’я України, що відносяться до складу (категорії) санітарних” – наказ № 232.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів справляється на підставі Закону № 1963, яким визначено платників податку, об’єкти оподаткування, ставки та строки його сплати.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1963 платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі – податок з власників транспортних засобів) є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі – юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі – фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 Закону № 1963 є об'єктами оподаткування.
Об'єктами оподаткування є:
трактори (колісні) – код за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності – 8701, крім гусеничних;
тільки сідельні тягачі – код 8701 20;
автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, – код 8702;
автомобілі легкові – код 8703;
автомобілі вантажні – код 8704;
автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, – код 8705 (крім пожежних і швидкої допомоги);
мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном – код 8711, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб.см, – код 8711 10;
яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних) – код 8903 91;
човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних), – код 8903 92;
інші човни (крім спортивних) – код 8903 99.
Пільги щодо сплати податку з власників транспортних засобів.
Відповідно до статті 4 Закону № 1963 від сплати податку з власників транспортних засобів звільняються:
а) фізичні особи, зазначені у пунктах 1 і 2 частини першої статті 14 Закону № 796, статтях 4 – 11 Закону № 3551, статтях 6 і 8 Закону № 3721, а також інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти-інваліди за поданням органів соціального захисту) щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м;
б) фізичні особи, зазначені у пунктах 3 і 4 частини першої статті 14 Закону № 796, щодо одного легкового автомобіля з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м до їх відселення та протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення чи зони посиленого радіоекологічного контролю;
в) на 50 відсотків – громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, взяті на облік в Україні до 1990 року включно, та вантажні автомобілі (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см до 1990 року випуску включно, – щодо одного із зазначених автомобілів;
г) особи, які згідно із законодавством є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, – за трактори колісні (код 8701, крім сідельних тягачів – код 8701 02) та вантажні автомобілі (код 8704);
ґ) державні підприємства „Міжнародний дитячий центр „Артек” і „Український дитячий центр „Молода гвардія” – за автомобілі, призначені для перевезення не менш як 10 осіб, включаючи водія (код 8702).
Пільги, визначені законом, не поширюються на транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, крім легкових автомобілів для інвалідів (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України.
Органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень мають право приймати рішення стосовно звільнення від сплати податку з власників транспортних засобів осіб, які мають посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, щодо одного легкового автомобіля (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного вантажного автомобіля (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см на одну особу, крім транспортних засобів, які вперше реєструються в Україні.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується:
фізичними особами – перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд;
юридичними особами – щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.
За транспортні засоби, зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані), здійснюється перерахунок розміру податку, крім податку, сплаченого при першій реєстрації в Україні. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому транспортний засіб знято з реєстрації (перереєстровано).
Фізичні особи – платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, – відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Юридичні особи – платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, платіжні доручення про сплату податку з написом (поміткою) установи банку про зарахування податку по наземних транспортних засобах до територіальних дорожніх фондів, а по водних транспортних засобах – до відповідних бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських).
У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.
Податок з власників транспортних засобів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів – виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 Закону № 1963.
Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.
Сума податку з власників транспортних засобів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 Закону № 1963. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
У разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Посадові особи, винні у приховуванні (неврахуванні) об'єктів оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку чи веденні його з порушенням встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні не за встановленою формою розрахунків чи інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податку, притягаються до відповідальності відповідно до чинного законодавства.
Недоїмки із сплати податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно із законодавством.
Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених статтею 17 Закону № 2181.
1. Щодо транспортних засобів, які не оподатковуються податком з власників транспортних засобів
Об'єктами оподаткування є транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми під відповідним кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТЗЕД), зазначені у статті 2 Закону № 1963.
УКТЗЕД покладено в основу Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (далі – ТН ЗЕД), на якій ґрунтується Митний тариф України, затверджений Законом № 2371.
Митний тариф України – це систематизований згідно з УКТЗЕД перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Митний тариф є невід'ємною частиною Закону № 2371.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 1963 не є об'єктом оподаткування:
трактори на гусеничному ходу – код 8701 30;
мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном з об'ємом циліндра двигуна до 50 куб. см – код 8711 10;
тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні – код 8705;
транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані – код 8709;
машини і механізми для сільськогосподарських робіт – коди 8432, 8433;
тільки яхти, судна парусні і човни спортивні – коди 8903 91, 8903 92, 8903 99.
2. Щодо застосування ставок податку з власників транспортних засобів
Ставки податку з власників транспортних засобів встановлено статтею 3 Закону № 1963. Зазначені ставки визначено залежно від кодів УКТЗЕД у гривнях з 100 куб. см об'єму двигуна для транспортних засобів, які обладнані двигуном внутрішнього згорання. Для транспортних засобів, які обладнані електродвигуном, вони визначаються також у гривнях з 1 кВт (Вт – одиниця виміру потужності електродвигуна, приставка „к” означає 10 у степені 3,1 кВт = 1000 Вт). Для водних транспортних засобів ставки визначено у гривнях із 100 см довжини водного транспортного засобу.
Законом № 1963 не передбачено прогресивного оподаткування транспортних засобів, оскільки останні мають незмінний об'єкт оподаткування (об'єм циліндрів або потужність двигуна, чи довжину транспортного засобу) і тверді ставки податку на рік (із 100 куб. см об'єму циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності двигуна або із 100 см довжини транспортного засобу) залежно від виду транспортного засобу.
Ставки для деяких груп диференціюються залежно від об'єму двигуна. Чим більшим є об'єм двигуна, тим вищою є ставка.
При першій реєстрації наземних транспортних засобів в Україні ставки податку залежать від часу, протягом якого використовувався транспортний засіб.
Статтею 3 Закону № 1963 визначено, що перша реєстрація в Україні – це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Чинне законодавство дає визначення транспортним засобам, що використовувалися. Ними вважаються транспортні засоби, на які були або є реєстраційні документи, видані уповноваженими державними органами, у тому числі іноземними, що дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі (п. 1 додаткової примітки до групи 87 розділу ХVII Закону № 2371).
Відповідно новими транспортними засобами вважаються засоби, що не мають актів державної реєстрації уповноважених органів, які дають право на їх експлуатацію, тобто які раніше ніколи не були зареєстровані.
Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, є дата першої реєстрації транспортних засобів, визначена в реєстраційних документах, які видані уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку користування вважається перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері транспортного засобу, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення – 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
3. Щодо терміну подачі юридичними особами розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
Відповідно до статті 6 Закону № 1963 юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом.
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 визначено, що податкова звітність за річний податковий період подається протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
4. Щодо врахування факту першої реєстрації транспортних засобів в Україні при переведенні транспортних засобів, закріплених за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, з військового обліку на державний в органах Державтоінспекції
Статтею 3 Закону № 1963 визначено, що перша реєстрація в Україні – це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Відповідно до статті 5 Закону № 1963 за придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, у якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.
За транспортні засоби, зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані), здійснюється перерахунок розміру податку, крім податку, сплаченого при першій реєстрації в Україні. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому транспортний засіб знято з реєстрації (перереєстровано).
Юридичні особи – платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, платіжні доручення про сплату податку з написом (позначкою) установи банку про зарахування податку по наземних транспортних засобах до територіальних дорожніх фондів.
Таким чином, при реєстрації в органах ДАІ автотранспортних засобів зазначених підприємств, які вже були зареєстровані в Україні вповноваженим державним органом – Військовою автомобільною інспекцією Міністерства оборони України, податок з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів сплачується відповідно до статті 3 Закону № 1963 ставками, визначеними для транспортних засобів, які проходять реєстрацію, перереєстрацію та черговий технічний огляд.
5. Щодо нарахування і сплати податку з власників транспортних засобів за придбані підприємством протягом року автомобілі
Відповідно до статті 5 Закону № 1963 за придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.
Податок розраховується за ставками, визначеними статтею 3 Закону № 1963, якою передбачено окремі ставки податку для транспортних засобів, які вперше реєструються в Україні, та окремі ставки для транспортних засобів, які проходять реєстрацію, перереєстрацію та черговий технічний огляд.
6. Щодо виправлення юридичними особами помилки зі сплати податку з власників транспортних засобів
Платник податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідно до пункту 5.1 статті 5 і пункту 17.2 статті 17 Закону № 2181 може виправити самостійно виявлені ним помилки.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Закону № 2181 податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону № 2181) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданого розрахунку, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно виявлено. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Форму уточнюючого розрахунку по податку з власників транспортних засобів визначено у Порядку, затвердженого постановою № 373.
Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
або відобразити суму такої недоплати у складі розрахунку з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі розрахунку за звітний період платник податків подає новий розрахунок з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання розрахунку за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у пункті 17.2 статті 17 Закону № 2181, не застосовуються.
При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.
Відповідно до п. 15 Порядку, затвердженого постановою № 373 до уточнюючого Розрахунку додається довідка про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов’язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.
У довідку, що додається до уточненого розрахунку, заносяться дані щодо загальної суми податку, що підлягає сплаті згідно з попередньо поданим розрахунком; загальна сума податку, що підлягає сплаті згідно з уточненим розрахунком; сума, яка збільшує або зменшує податок у зв’язку з виправленням помилки, тобто різниця між сумою податку згідно з уточненим розрахунком, який подається, та сумою податку згідно з попередньо поданим розрахунком; зміст помилки платника, яка призвела до збільшення або зменшення податку; сума штрафу, яку платник повинен сплатити до бюджету внаслідок заниження податку.
7. Щодо подання розрахунку з податку з власників транспортних засобів філією
Статтею 6 Закону № 1963 визначено, що податок із власників транспортних засобів та і інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року і сплачується згідно зі статтею 5 цього Закону щокварталу рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Відповідно до статті 6 Закону № 1963 юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом.
Підпунктом 4.1.4 пунктом 4.1 статті 4 Закону № 2181 визначено, що податкова звітність за річний податковий період подається протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Згідно зі статтею 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Філія має своє керівництво, яке підпорядковане керівному органу юридичної особи і діє на підставі доручення, що отримується від відповідного керівного органу юридичної особи.
Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що згідно з Цивільним кодексом України юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм законом або статутом (положенням), розрахунок податку з власників транспортних засобів до органів ДПС за місцем реєстрації транспортних засобів може бути подано за підписом особи, уповноваженої головним підприємством.
8. Щодо застосування штрафних санкцій за порушення 10-денного терміну подання юридичними особами розрахунку з власників транспортних засобів
Відповідно до статті 5 Закону № 1963 сплата податку з власників транспортних засобів юридичними особами здійснюється щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. За придбані ж протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.
Якщо придбано декілька транспортних засобів і вони послідовно реєструються впродовж 10 днів, то відомості про такі транспортні засоби платник податку має право включити до одного розрахунку суми податку за умови, що на дату подання цього розрахунку до податкового органу по кожному з включених до розрахунку транспортних засобів не минуло 10 днів з дня їх реєстрації.
Якщо платник податку з транспортних засобів не скористався цим правом і 10-денний строк подання розрахунку з дати реєстрації транспортного засобу минув, то по такому транспортному засобу він зобов'язаний подати розрахунок окремо.
З дня подання розрахунку до органу ДПС податок, самостійно визначений платником у розрахунку, вважається узгодженим і не може бути оскарженим платником в адміністративному або судовому порядку. Якщо останній день строку подання розрахунку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Розрахунок може бути надано до податкових органів в електронному вигляді. Також розрахунок може бути надіслано поштою з повідомленням про вручення, але не пізніше ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення граничного терміну сплати.
У разі порушення 10-денного строку подання розрахунку по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17 статті 17 Закону № 2181 застосовуються штрафні санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.
У випадку одночасної реєстрації декількох транспортних засобів та перевищення десятиденного терміну подання розрахунку від дня реєстрації по всіх цих транспортних засобах подається один розрахунок на всі транспортні засоби, зареєстровані в один день. Відповідно застосовується і одна штрафна санкція у розмірі 170 гривень.