| Предмет спору | про скасування податкового повідомлення - рішення |
| Позиція Позивача (суб’єкт господарювання) | суб’єктом господарювання своєчасно було сплачено єдиний податок, а відтак дії органу ДПС є неправомірними |
| Позиція Відповідача (орган ДПС) | суб’єктом господарювання несвоєчасно сплачено єдиний податок, а відтак він повинен нести відповідальність у порядку та спосіб визначений законом |
| Рішення суду | у задоволенні позову відмовити повністю |
Конституцією України гарантовано що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Кожен суб’єкт суспільних відносин в Україні має право вільно здійснювати будь-яку діяльність що не заборонена законом. І в даному випадку основним напрямком діяльності держави є створення всіх необхідних умов для реалізації такої діяльності.
Не є виключенням з даного правила і діяльність суб’єктів господарювання при застосуванні спрощеної системи оподаткування обліку та звітності, що в першу чергу направлена на отримання прибутку.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПК України) визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Реалізуючи право на застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності суб’єкти господарювання повинні чітко та неухильно дотримуватися норм чинного законодавства України та своєчасно сплачувати єдиний податок до бюджету.
Контроль за суб’єктами господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування обліку та звітності, держава здійснює через систему органів державної податкової служби. Необхідність даного контролю пояснюється прагненням держави забезпечити захист економічних інтересів України, створити рівні можливості для усіх суб’єктів господарювання, що відповідають законодавчим критеріям на застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності.
Здійснюючи даний контроль органи ДПС нерідко виявляють порушення суб’єктами господарювання норм чинного законодавства України при застосуванні спрощеної системи оподаткування обліку та звітності, що у свою чергу тягне застосування до них відповідальності.
Так, статтею 36 Податкового кодексу України (далі – ПК України) визначено, що податковим обов’язком платника податків, визнається обов’язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Статтею 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
При цьому, згідно ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, у відповідності до ст. 122 ПК України тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, своєчасне виявлення контролюючими органами порушень норм чинного законодавства України сприяє захисту інтересів держави та недопущення вчинення правопорушення недобросовісними суб’єктами господарювання в майбутньому.