ЗАКОН УКРАЇНИ
Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків за станом на 31 березня 1997 року
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 20 листопада 1998 року № 268-XIV,
від 21 вересня 2000 року № 1991-III
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
1. Платники податків - підприємства промисловості, зв'язку, транспорту, сільськогосподарського та будівельного комплексів, на які згідно із законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів.
2. Податкова заборгованість - не сплачені за станом на 31 березня 1997 року суми податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, перелік яких визначено в пункті 4 цієї статті, а також суми пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих відповідно до законодавства України на цю заборгованість.
3. Реструктуризація податкової заборгованості - розстрочення сплати податкової заборгованості платників податків рівними частками на строк, визначений цим Законом.
4. До податків і зборів (обов'язкових платежів), на які поширюються списання та реструктуризація податкової заборгованості належать:
податок на додану вартість, крім податку на додану вартість із товарів (робіт, послуг), що імпортуються;
податок на прибуток підприємств;
плата (податок) за землю;
збір до Державного інноваційного фонду;
збір за спеціальне використання природних ресурсів;
збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
суми пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих відповідно до законодавства України на заборгованість зі сплати обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування України.
Стаття 2. Списання податкової заборгованості
Списанню з платників податків як безнадійні до сплати підлягають:
суми податкової заборгованості, що виникли до 30 червня 1994 року включно;
суми податкової заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, у тому числі до Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування України, нарахованих відповідно до законодавства України за період з 1 липня 1994 року до 31 березня 1997 року включно.
Стаття 3. Реструктуризація податкової заборгованості
1. Платники податків, які мають податкову заборгованість, що виникла в період з 1 липня 1994 року до 31 березня 1997 року включно, мають право на реструктуризацію такої податкової заборгованості на умовах, передбачених цим Законом.
2. Суми податкової заборгованості, що виникли в період з 1 липня 1994 року до 31 березня 1997 року включно, без урахування нарахованих відповідно до законодавства України сум пені, штрафних і фінансових санкцій, підлягають реструктуризації шляхом розстрочення їх сплати строком на 120 місяців, зі сплатою рівними частками до 15 числа кожного місяця.
3. Сплата реструктурованої податкової заборгованості починається з 1 січня 1998 року.
4. Реструктурована податкова заборгованість не підлягає індексації, на неї не можуть нараховуватися проценти за податковим кредитом, а також пеня, застосовуватися штрафні та фінансові санкції, передбачені законодавством України.
5. Строки позовної давності, визначені цивільним законодавством України, не поширюються на вимоги, що випливають зі сплати реструктурованої податкової заборгованості.
6. У разі наявності взаємної заборгованості платника податку і відповідних бюджетів провадиться взаємозалік такої заборгованості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Взаємозалік цієї заборгованості провадиться у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом.
Реструктуризації на умовах, визначених цією статтею, підлягає податкова заборгованість платників податку, яка залишилася після проведення такого взаємозаліку.
Стаття 4. Порядок прийняття рішення щодо реструктуризації податкової заборгованості
1. Платники податку в тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом приймають рішення щодо реструктуризації податкової заборгованості, зазначеної у статті 3 цього Закону, та в тижневий строк з дня прийняття цього рішення письмово повідомляють про це в податковий орган, де обліковуються.
2. Податковий орган, де обліковується платник податку, зобов'язаний зареєструвати у двотижневий строк з дня отримання повідомлення платника податку щодо прийняття рішення про реструктуризацію податкової заборгованості та відкрити облікову картку реструктурованої податкової заборгованості.
Таке повідомлення платника податку повинно мати:
повну назву платника податку, його юридичну адресу та податковий номер (статистичний код);
банківський рахунок (рахунки) платника податку;
баланси фінансово-господарської діяльності платника податку за періоди, за результатами яких здійснюється реструктуризація податкової заборгованості;
розрахунок податкової заборгованості, що підлягає реструктуризації, та графік її погашення.
Зазначене повідомлення має бути підписано керівником та головним бухгалтером платника податку або посадовими особами, які їх заміщують та мають право підпису фінансово-господарських документів.
Якщо зазначене повідомлення має помилки в розрахунках або описки, відповідний податковий орган зобов'язаний самостійно виправити ці помилки і описки та в двотижневий строк з дня його отримання повідомити про такі виправлення та про реєстрацію повідомлення платника податку.
У разі виникнення спірних питань щодо права платника податку на списання та реструктуризацію податкової заборгованості, розрахунків такої заборгованості або якщо платник податку не згоден з виправленнями податковим органом помилок і описок у повідомленні щодо прийняття рішення про реструктуризацію податкової заборгованості, такі спори вирішуються у порядку, передбаченому Законом України "Про державну податкову службу в Україні".
Стаття 5. Відповідальність за несплату реструктурованої податкової заборгованості
1. Суми податкової заборгованості, реструктурованої у порядку, визначеному цим Законом, у випадках несплати платником податку у встановлені статтею 3 цього Закону строки стягуються податковими органами у безспірному порядку.
2. Несплата реструктурованої податкової заборгованості протягом трьох місяців платником податку є підставою для розірвання контракту (трудового договору) з керівником такого платника податку в разі наявності його вини.
3. При несплаті платником податку реструктурованої податкової заборгованості протягом трьох місяців податковий орган зобов'язаний звернутися до власника (або уповноваженого ним органу) цього платника з вимогою щодо/або:
надання відповідної грошової компенсації бюджету або державному цільовому фонду, до якого зараховуються суми податкової заборгованості такого платника податку;
оздоровлення фінансового становища платника податку з метою забезпечення виконання реструктурованої податкової заборгованості.
4. У разі невиконання власником (або уповноваженим ним органом) платника податку вимог, передбачених пунктом 3 цієї статті, податковий орган зобов'язаний подати заяву про порушення справи про банкрутство такого платника податку в порядку, встановленому законодавством України.
Стаття 6. Інші положення
1. Відповідні податкові органи в місячний строк з дня набрання чинності цим Законом приймають рішення про списання з платників податків сум податкової заборгованості, зазначених у статті 2 цього Закону, і повідомляють про це платника податку та уповноважені банки.
2. З дня набрання чинності цим Законом і до 1 січня 1998 року податкові органи зупиняють стягнення з платників податків у безспірному порядку сум податкової заборгованості, зазначеної у статті 3 цього Закону. Уповноваженими банками за повідомленням податкових органів зупиняється списання сум такої податкової заборгованості. Розрахункові документи податкових органів щодо стягнення сум цієї заборгованості та платників податків щодо сплати цих сум підлягають поверненню у двотижневий строк з дня отримання такого повідомлення до відповідних податкових органів для обліку та звітності.
У разі неповідомлення платником податку про прийняте рішення щодо реструктуризації податкової заборгованості відповідного податкового органу в строки, визначені в статті 4 цього Закону, стягнення заборгованості поновлюється з 1 січня 1998 року з нарахуванням сум пені, штрафних та фінансових санкцій відповідно до законодавства України починаючи з дня виникнення такої заборгованості.
3. Списання та реструктуризація податкової заборгованості, передбачені цим Законом, провадяться виключно як одноразовий захід і подальшому продовженню не підлягають, крім вугледобувних, вуглепереробних та шахтовуглебудівних підприємств Міністерства вугільної промисловості України та гірничодобувних підприємств з підземного видобутку сировини та підприємств, що розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії, Міністерства промислової політики України.
(пункт 3 статті 6 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 20.11.98 р. № 268-XIV,
від 21.09.2000 р. № 1991-III)
4. Податкова заборгованість щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена законами України та які не зазначені в пункті 4 статті 1 цього Закону, списанню та реструктуризації не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 6 статті 6 цього Закону.
5. Платники податків, які протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом повідомляють відповідним податковим органам про приховані (занижені) суми по платежах до бюджетів та державних цільових фондів, мають право на списання та реструктуризацію податкової заборгованості відповідно до цього Закону без нарахування суми пені, штрафних та фінансових санкцій. Керівники та посадові особи таких платників податку звільняються від передбаченої законодавством України відповідальності за порушення податкового законодавства.
6. Рішення про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків з місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) приймається відповідною радою у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом згідно з умовами, визначеними цим Законом.
7. Розрахункові документи щодо стягнення у безспірному порядку сум заборгованості платника податку, який прийняв рішення про реструктуризацію податкової заборгованості на умовах, визначених цим Законом (за винятком випадків безспірного стягнення коштів за рішеннями суду (арбітражного суду) або виконавчими написами нотаріусів, а також щодо сум податкової заборгованості), обліковуються на спеціальному рахунку такого платника податку, відкритому на рік у банку, де знаходиться його розрахунковий рахунок.
Порядок відкриття, функціонування такого рахунку, а також погашення цієї заборгованості визначається Кабінетом Міністрів України спільно з Національним банком України.
Стаття 7. Прикінцеві положення
1. Закон України "Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків за станом на 31 березня 1997 року" набирає чинності з дня його опублікування.
2. Дія цього Закону не поширюється на нерезидентів, які є платниками податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно із законодавством України.
3. Дія цього Закону не поширюється на правовідносини, які регулюються Законом України "Про порядок списання заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами", прийнятим 17 січня 1997 року.
4. Підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, які мають заборгованість перед державним та місцевими бюджетами, заборонити проведення уступки вимог іншим особам в частині реструктурованої податкової заборгованості згідно з цим Законом.
5. Визнати такою, що втратила чинність з 1 липня 1997 року, Постанову Верховної Ради України "Про продовження дії статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 1996 рік" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 5, ст. 37).
6. Кабінету Міністрів України в місячний строк прийняти рішення, спрямовані на виконання цього Закону.
| Президент України | Л. КУЧМА |
| м. Київ 5 червня 1997 року № 314/97-ВР |