Наказ від 03.08.06 №450 "Про затвердження Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо застосування норм статті 4 Закону України від 23.09.94 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі припинення зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

Наказ від 03.08.06 №450

Про затвердження Узагальнюючого податкового роз’яснення
щодо застосування норм статті 4 Закону України від 23.09.94 № 185/94-ВР “Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті” у разі припинення зобов’язань за
зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог

(Витяг)

З метою дотримання вимог статей 601, 602 Цивільного кодексу України при застосуванні до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності відповідальності встановленою статтею 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та статті 8 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (із змінами та доповненнями) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Узагальнююче податкове роз’яснення щодо застосування норм статті 4 Закону України від 23.09.94 № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” у разі припинення зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 30.12.2003 № 641 “Про затвердження Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо застосування норм статті 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” за порушення встановленого порядку розрахунків за договорами купівлі-продажу в зовнішньоекономічній сфері, що передбачають розрахунки коштами, у зв’язку з припиненням зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог”.

<…>

Узагальнююче податкове роз’яснення
щодо застосування норм статті 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР
“Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” у разі припинення
зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних
однорідних вимог

Відповідно до статті 601 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК) зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Пунктом 5 статті 602 ЦК визначено, що зарахування зустрічних вимог не допускається в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, який набрав чинності з 01.01.04, зазначено, що ЦК застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності і до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК, положення його застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Тому, при перевірках за період до 2004 року мають застосовуватися положення Цивільного кодексу УРСР (який був чинним до 01.01.2004).

Закон України від 23 вересня 1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями (далі - Закон) регулює порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб’єктами господарської діяльності експортно-імпортних операцій у зовнішньоекономічній сфері.

За порушення вимог статей 1, 2 Закону на підставі статті 4 Закону стягується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Законом передбачено надходження виручки за експортними договорами (контрактами) в іноземній валюті (грошова форма розрахунків) на рахунки підприємств в уповноважених банках за поставлену продукцію, за імпортними договорами (контрактами) надходження товару (продукції) в законодавчо встановлений термін, а у разі несвоєчасного надходження виручки або товару (продукції) цим Законом встановлена відповідальність, яка застосовується до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

При здійсненні зовнішньоекономічних операцій у відносинах між резидентами і нерезидентами можуть виникати зустрічні вимоги щодо оплати заборгованості, яка виникла при виконанні зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Закони України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та Цивільний кодекс України, не виключають можливості припинення зобов’язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами.

Таким чином, припинення дебіторської та кредиторської заборгованості між суб’єктами при проведенні розрахунків за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог можливе за обов’язкової наявності певних умов, а саме:

• наявність заборгованостей на момент зарахування зустрічних однорідних вимог;
• вимоги повинні бути зустрічні, що витікають із різних взаємних зобов’язань між двома сторонами і строк виконання по яких настав;
• вимоги повинні бути однорідними (грошові кошти);
• припинення зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог повинно здійснюватися у визначені Законом терміни.

У разі встановлення органами державної податкової служби під час документальної перевірки випадків припинення зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог без дотримання наведених вище умов та з порушенням встановленого Законом терміну розрахунків в іноземній валюті, до таких суб’єктів господарської діяльності застосовується відповідальність, передбачена статтею 4 Закону.

Відповідно до статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” у разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не відноситься на збільшення податкового кредиту, а включається до складу валових витрат виробництва (обігу) платника податку.

У разі припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, або надходження товару (продукції), або отримання компенсації в іншій, ніж надходження коштів формі (робіт, послуг), така операція набуває ознак бартерної, і в зв’язку з цим, платник податку на додану вартість, який здійснив експорт виготовленого (придбаного) на митній території України товару та включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену (нараховану) у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на момент такого припинення зобов’язань повинен зменшити податковий кредит та провести відповідні розрахунки з бюджетом.