Історія Ради Європи

Рада Європи (РЄ) утворена 5 травня 1949 року “з метою досягнення більшого єднання між її членами для збереження та втілення в життя ідеалів і принципів, які є їхнім спільним надбанням, а також сприяння їх економічному та соціальному прогресу”.

Головним завданням РЄ є координація законодавств країн-учасниць для забезпечення норм ліберальної демократії, які викладені у Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.). Штаб-квартира РЄ знаходиться в м. Страсбург, Французька Республіка.

До складу Ради Європи входять 47 держав.

5 травня 1949 року Статут РЄ підписали 10 держав-засновниць: Великобританія, Бельгія, Данія, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція, Швеція.

09.08.1949 – Греція і Туреччина

09.03.1950 – Ісландія

02.05.1951 – Німеччина

квітень 1956 – Австрія

24.05.1961 – Кіпр

06.05.1963 – Швейцарія

29.04.1965 – Мальта

22.09.1976 – Португалія

24.11.1977 – Іспанія

23.11.1978 – Ліхтенштейн

16.11.1988 – Сан-Марино

05.05.1989 – Фінляндія

06.11.1990 – Угорщина

21.02.1991 – Чехословаччина

26.11.1991 – Польща

07.05.1992 – Болгарія

14.05.1993 – Чеська Республіка, Словацька Республіка

30.07.1993 – Румунія

10.11.1994 – Андора

10.02.1995 – Латвія

13.07.1995 – Албанія, Молдова

09.11.1995 – Україна та Колишня Югославська Республіка Македонія

28.02.1996 – Росія

08.11.1996 – Хорватія

27.04.1999 – Грузія

25.01.2001 – Азербайджан

24.04.2002 – Боснія і Герцеговина

квітень 2003 – Сербія

05.10.2004 – Монако

11.05.2007 – Чорногорія

На членство у Раді Європи також подала заяву Білорусь.