Державна податкова служба України
Офіційний вебпортал
Ключові слова
Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua

Колонка Голови Державної податкової служби України Олексія Любченка у виданні «Дзеркало тижня»

, опубліковано 29 березня 2021 о 16:20

Справедливість, прозорість, зручність: як удосконалити податкове регулювання в Україні

2020-й став роком відчутного прогресу в ефективності роботи нової Державної податкової служби України. В умовах низхідної динаміки економічної активності, яка проявилася ще у другому півріччі 2019-го, і зростання номінального ВВП у 2020 році на 5,4% (падіння реального випуску становило 4%) надходження до державного та місцевих бюджетів, а також з єдиного соціального внеску торік зросли на 13,5%, а сальдо надходжень з податку на додану вартість збільшилося на 36,8%. Індикативні показники податкових надходжень 2020 року перевиконано на 49,2 млрд грн (+10,7%). У січні – лютому 2021-го при зростанні обсягів постачання товарів і послуг (база оподаткування ПДВ) на 10,3% порівняно із відповідним періодом минулого року сальдо надходжень з ПДВ збільшилося у 1,5 раза (з 17,8 млрд до 25,8 млрд грн). Це стало можливим завдяки ефективному розширенню бази оподаткування за рахунок тіньової економіки.

Водночас боротьба держави з податковими зловживаннями все ще далека від завершення. За оцінкою ДПСУ, втрати України від застосування схем з ухилення (мінімізації) сплати податків становлять близько 7,7 млрд дол. США на рік, у тому числі: зарплата в «конвертах» – 4,3 млрд дол., діяльність «скруток» і конвертаційних центрів – 1,5 млрд, офшори – 0,8 млрд, підакцизні товари – 1,0 млрд, збитки державних підприємств – 0,1 млрд дол. Приміром, загальні доходи населення 2020 року без урахування податків становили 3,4 трлн грн, з яких 1,9 трлн грн – це заробітна плата та інші трудові доходи. При цьому обсяги виторгу підприємств торгівлі, що фіксуються через касові апарати, 2020 року становили менш як 1,3 трлн грн. Це означає, що лише 38% витрат домогосподарств фіксується через фіскальний чек зі сплатою відповідних податків і зборів.

Важливо розуміти, що успішність заходів з реформування податкової системи та ефективного подолання податкових схем залежить не стільки від екстенсивних зусиль з підвищення податкового контролю, скільки від побудови надійної моделі взаємодії між платниками податків і державою, яка користуватиметься довірою обох сторін податкових взаємовідносин. Для цього потрібно забезпечити дотримання державою ключових принципів у сфері оподаткування, якими, на нашу думку, мають бути: справедливість (рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації), прозорість (обмін інформацією між податковими агентами та податковими органами; увага до суті операцій, а не до їх форми) і зручність у взаємодії з податковими органами (сплачувати податки чесно має бути вигідно, податкова служба забезпечує якісний сервіс платникам податків). Втілення в життя цих принципів, як на мене, створить органічні умови для вирішення проблематики податкового регулювання в Україні та забезпечить додержання економічними суб’єктами вимог законодавства при сплаті податків.

На практиці реалізація вищезгаданих принципів має передбачати ті кроки, які впроваджуватимуть найкращий міжнародний досвід з реформування та удосконалення податкової системи.

С — справедливість

Поширені у світі схеми з ухилення від сплати податків з допомогою структурування бізнес-діяльності через низькоподаткові юрисдикції користуються популярністю і в нашій країні. З метою протидії цьому явищу Україна з 1 січня 2017 року приєдналася до Програми розширеного співробітництва щодо BEPS, узявши на себе зобов’язання з імплементації Мінімального стандарту Плану дій BEPS (дії 5, 6, 13, 14). На виконання міжнародних зобов’язань і з метою впровадження міжнародних правил оподаткування було прийнято закон України №466-IX щодо імплементації основних рекомендацій ОЕСР із протидії розмиванню податкової бази та переміщенню прибутків за кордон (План дій BEPS).

Повноцінна реалізація вимог закону дасть можливість розширити базу оподаткування в нашій країні через оподаткування доходів податкових резидентів України, які акумулюються на рахунках офшорних компаній з метою «подвійного неоподаткування», та забезпечить справедливу систему оподаткування для суб’єктів, що ведуть свою діяльність на території України. Важливим у цьому контексті є запровадження обміну інформацією з податковими органами інших країн в автоматичному режимі та за єдиним міжнародним стандартом, що дасть змогу податковим органам України своєчасно виявляти та вживати заходів до порушників податкового законодавства. Кроками у цьому напрямі мають стати:

- запровадження оподаткування контрольованих іноземних компаній (відповідно до рекомендацій ОЕСР та у строки, визначені законом України №466-IX) і звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній, роботу над якою нещодавно було завершено Міністерством фінансів;

- приєднання до угоди MCAA CRS (багатостороння конвенція про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах і передавання податкової інформації за єдиним стандартом);

- проведення перемовин і підписання двосторонніх угод про автоматичний обмін інформацією з ключовими країнами — торговельними партнерами та низькоподатковими юрисдикціями;

- виконання технічних вимог, необхідних для автоматичного обміну інформацією (із здійсненням аудиту відповідності ОЕСР).

Встановленню більш справедливої системи оподаткування в Україні сприятиме також гармонізація систем оподаткування інструментів фінансового сектору та пасивних доходів фізичних осіб. Левова частка доходів найзаможніших домогосподарств забезпечується за рахунок пасивних доходів, у тому числі завдяки володінню ними корпоративними правами та грошовими коштами через інвестиційні фонди, що суттєво знижує ефективну ставку податку для таких фізичних осіб. Це створює можливості для оптимізації оподаткування, у тому числі з використанням інститутів спільного інвестування, а також порушує принцип справедливого оподаткування для всіх учасників фінансового сектору та фінансових інструментів. З огляду на це необхідно привести ставки податку на доходи фізичних осіб, отримані за рахунок дивідендів або операцій з цінними паперами (у тому числі з сертифікатами інвестиційних фондів), до рівня стандартної ставки податку на доходи фізичних осіб. Це дозволить відновити здорові пропорції оподаткування доходів і заощаджень фізичних осіб та знизити нерівність в оподаткуванні, внаслідок якої бідніші верстви населення сплачують більше податків (відносно свого рівня доходу), аніж багаті верстви.

П — прозорість

З початку 2020 року обсяг лише гривневої готівки в економіці України зріс на 34%, проте визначити, яка частка цього приросту зумовлена завбачливою поведінкою економічних агентів на тлі карантинних обмежень, а яка — результатом збільшення тіньового товарообороту, досить важко. Водночас загальновідомо, що схеми із «оптимізації» податкового навантаження реалізуються з допомогою розрахунків готівкою, адже в такому разі неможливо ідентифікувати ведення господарської діяльності через механізми банківського моніторингу. В таких умовах слід стимулювати безготівкові розрахунки, у тому числі шляхом зниження лімітів на розрахунки готівкою та удосконалення системи контролю за розрахунками готівкою.

Також потребують посилення контроль за діяльністю фізичних осіб-підприємців і протидія зловживанню спрощеною системою оподаткування, бо, як відомо, поширеною є практика здійснення під прикриттям ФОПів своєї діяльності великим бізнесом і торговельними мережами. Це потребує посилення аналітичної роботи з виявлення випадків умисного «дроблення» діяльності підприємств і мереж та поширення вимог щодо використання фізичними особами-підприємцями фіскальних реєстраторів розрахункових операцій.

Ефективній роботі податкових органів сприятиме налагодження інформаційного обміну між регуляторами фінансового сектору (НБУ, НКЦПФР), банками та ДПСУ. Для цього потрібно визначити периметр інформаційних активів, необхідних ДПСУ для ефективного виконання повноважень, і внести необхідні зміни до законодавства та нормативно-правових актів, що регулюють обмін інформацією між державними органами (за необхідності — підписати меморандуми про співпрацю), а також налаштувати технічні параметри обміну інформацією (у тому числі криптографічного захисту) для передавання інформаційних активів в електронному вигляді.

Значний потенціал у стимулюванні детінізації господарської діяльності мають також територіальні громади та місцеві органи влади, фінансова спроможність яких суттєво зросла внаслідок реформи децентралізації. У липні—листопаді 2020 року середньомісячний залишок коштів на депозитних рахунках у банках регіональних і місцевих органів державного управління становив понад 10,5 млрд грн, а їх частка у фінансуванні капітальних інвестицій в Україні 2020 року зросла до 10,4%. Підвищення прозорості та ефективності використання коштів територіальних громад, у тому числі шляхом створення місцевих центрів відповідальності, сприятиме підвищенню ролі місцевих громад у забезпеченні зростання економіки та поліпшенні якості життя у регіонах.

З — зручність

Не слід забувати і про те, що сплата податків має бути зручною для платників, і посилення контролю за несплатою податків не має збільшувати навантаження на «білий» бізнес. Податкові органи повинні запровадити автоматизовану систему ризик-контролю суб’єктів, що належать до групи підвищеного ризику, у тому числі тих, які здійснюють операції з підакцизними товарами. Удосконалення контролю за переміщенням і реалізацією підакцизних товарів без посилення навантаження на сумлінних платників податків можливе шляхом цифровізації відповідних процедур і посилення аналітичної спроможності податкових органів.

Спрощенню діяльності банків, небанківських фінансових установ і споживачів їхніх послуг та підвищенню попиту на фінансові інструменти заощаджень та інвестицій сприятиме удосконалення законодавства з питань діяльності податкових агентів під час оподаткування операцій з цінними паперами.

Ці та інші зміни, спрямовані на практичну реалізацію основоположних принципів функціонування податкової системи держави, забезпечать досягнення суспільного консенсусу у розбудові надійної та взаємовигідної моделі взаємодії держави та платників податків.

https://zn.ua/ukr/macrolevel/podatkovi-problemi-zri-v-korin.html