Суд підтримав позицію контролюючого органу щодо правомірності винесеного рішення про можливість виконання платником податкового обовʼязку

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу про правомірність рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

У постанові  Касаційного адміністративного суду у складі колегії суддів Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 160/19575/22 підтримано висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач, звертаючись до контролюючого органу із заявою про відсутність можливості виконання податкових зобов`язань, повинен був підтвердити неможливість своєчасного виконання свого податкового обов`язку документами, які зазначені у «Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи, зокрема, щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента», який затверджений наказом Міністерства фінансів України 29.07.2022 №225 та які б не викликали жодних сумнівів чи зауважень.

Верховний Суд зауважив, що актом про втрати (знищення чи зіпсуття) комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій не конкретизовано, що саме за «комп`ютерне обладнання» було знищено та яка саме «фінансово-господарча документація» була знищена; позивачем не надано доказів на підтвердження того, що знищені авіаударом «комп`ютерне обладнання» та «фінансово-господарча документація» використовувались ним у господарській діяльності, містили актуальну інформацію, необхідну для подання звітності за поточні періоди господарської діяльності, тощо.

Судом касаційної інстанції засвідчено, що з наданих позивачем документів не встановлено втрату (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, внаслідок чого підприємством неможливо виконати обов`язки щодо своєчасного подання податкової звітності, сплати податків, виконання інших податкових обов`язків; не надано документів, що підтверджують відсутність коштів на банківських рахунках.

З урахуванням зазначеного Верховний Суд дійшов висновку, що під час винесення спірного рішення податковий орган діяв на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством України, відтак правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі колегії суддів Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 160/19575/22 касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.07.2023 залишено без змін.