Щодо визначення місця проведення розрахунків

Правовідносини у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс), Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265).

Законом визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО та/або програмних РРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону № 265, поняття місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Оскільки в розумінні Закону № 265 та статті 664 Цивільного кодексу України момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар у разі укладання електронного договору із умовами, доставки товару покупцеві через перевізника або організацію зв’язку співпадає з моментом здачі товару такому перевізникові чи організації зв’язку, то у такому випадку місцем проведення розрахунків виступає або місце отримання продавцем коштів за товар чи послугу (опрацювання виписок про рух коштів на рахунок), або місце передачі продавцем товару перевізникові чи організації зв’язку.