ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 11.01.12 №565/6/12-0016
<………..>
Про розгляд листа
Державна податкова служба України розглянула ваш лист <…….> щодо питання податкового обліку податком на прибуток операцій з передачі (безоплатно та на платній основі) основних засобів постійним представництвом нерезидента в Україні дочірньому підприємству, створеному таким нерезидентом в Україні, згідно з Податковим кодексом України (далі - Кодекс) і повідомляє наступне.
Порядок податкового обліку операцій з продажу об'єктів основних засобів визначено ст. 146 Кодексу, згідно з п.146.13 якої сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.
Згідно з п.146.14 ст.146 Кодексу дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта. Слід враховувати, що звичайні ціни у цьому випадку визначаються згідно з положеннями п.1.20 ст. 1 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”, який діятиме до 01.01.2013 року.
Нарахування амортизації на проданий об’єкт основних засобів припиняється з місяця, наступного за місяцем виведення його з експлуатації (п. 146.15 ст.146 Кодексу).
В контексті Кодексу з урахуванням термінів «матеріальні активи» (п.14.1.111 ст.14) і «товари» (п.14.1. 244 ст.14) основні засоби вважаються товарами.
Відповідно до пп.14.1.13 ст. 14 Кодексу безоплатно наданими вважаються товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.
Згідно з пп. 14.1.202 ст. 14 Кодексу операції з безоплатного надання товарів є продажем (реалізацією) товарів.
Отже, згідно з Кодексом операція з безоплатної передачі об’єкта основних засобів відповідної групи прирівнюється до його продажу.
Відповідно до пп. 133.2.2 ст.133 Кодексу постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників є платниками податку на прибуток з числа нерезидентів.
Пунктом 160.8 ст.160 Кодексу суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
Пунктом 1 ст. 7 Конвенції між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно передбачено, якщо підприємство однієї Договірної Держави здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво, прибуток такого підприємства може оподатковуватись у другій Державі, але тільки стосовно тієї частини, яка відноситься до цього постійного представництва.
Таким чином, постійне представництво нерезидента в Україні – як платник податку на прибуток на загальних підставах, який здійснює передачу (продаж) основних засобів іншому платнику податку на прибуток - дочірньому підприємству (яке в контексті Кодексу є резидентом України) безоплатно або на оплатній основі, в цілях оподаткування визначає дохід від такого продажу відповідно до вищезазначених норм Кодексу, а саме – в сумі перевищення доходу від продажу за ціною не нижче звичайної над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів.
Заступник Голови А.П.Ігнатов