Податковий контроль за правильністю визначення бази оподаткування операцій з постачання товарів ввезених на митну територію України (застосування ст. 188, 190 ПК України).

Між органами ДПС України та платниками податків досить довгий час залишалася дискусія, щодо визначення бази оподаткування операцій з постачання товарів ввезених на митну територію України.

Так, з позиції платників податків, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг), у відповідності до п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 №168/97 – ВР (далі – Закон №168), визначалася виходячи з договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

З позиції ж податкових органів, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) попередньо ввезених на митну територію України, повинна визначатися у відповідності до п. 4.3 ст. 4 Закону №168, яким передбачено, що базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Крапку по застосуванню вказаних норм права поставив Верховний Суд України у постанові від 29.10.2010 за результатами розгляду справи за позовом ТОВ „Ротарі – Магік” до Тернопільської ОДПІ про скасування податкового повідомлення – рішення.

У вказаній постанові Верховний Суд України дійшов висновку, що при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортованого товару, митна вартість та звичайна ціна не є тотожними. При цьому, база оподаткування податком на додану вартість повинна визначатися у відповідності до п. 4.1 ст. 4 Закону № 168 із договірної вартості цих засобів, яка не нижча за звичайні ціни.

Із набранням 01.01.2011 року чинності Податковим кодексом України (далі – ПК України) законодавець у п. 188.1 ст. 188 ПК України передбачив, що  база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

При операціях із постачання товарів, ввезених на митну територію України, база оподаткування, у відповідності до абз. 3 п. 188.1 ст. 188 ПК України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної вартості), але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час митного оформлення, з урахуванням  акцизного податку та  ввізного мита, за винятком податку  на додану вартість, що включаються  в ціну товарів/послуг згідно  із законом.

Пунктом 190.1 ст. 190 ПК України визначено, що базою оподаткування  при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості  цих товарів, визначеної відповідно  до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів/послуг згідно із законом.

Враховуючи зазначене, при здійсненні операцій з постачання товарів ввезених на митну територію України, суб’єкт господарювання повинен визначати базу оподаткування виходячи з договірної (контрактної вартості), але не нижче митної вартості товарів.

Вказана позиція повністю підтримана постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 по справі №2270/2830/12 за позовом ТОВ „…….. ” до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкового повідомлення – рішення.