Відповідно до п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Разом з тим, відповідно підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного цим підрозділом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування внаслідок чого одноразова (спеціальна) добровільна декларація була визнана не поданою, декларант має право подати повторно таку декларацію, оскільки підрозділ 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу не містить обмежень щодо подання повторної звітної декларації.