Лист ДФС від 28.09.2015 №9034/К/99-99-17-02-02-14

Державна фіскальна служба України розглянула Ваш запит від ............ та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до п.3 ст.5 Декрету України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" із змінами і доповненнями (далі – Декрет)  уповноважені банки та інші фінансові установи, національний оператор поштового зв'язку, що одержали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами – резидентами.

Порядок відкриття та організації роботи пунктів обміну іноземної валюти на території України, здійснення валютно-обмінних операцій з іноземною валютою регулюється Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 №502, відповідно до п.1.1 гл.1 якої пункт обміну іноземної валюти – це структурна одиниця, яка відкривається банком (фінансовою установою), у тому числі на підставі агентських договорів з юридичними особами-резидентами, а також національним оператором поштового зв'язку, де здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів з дотриманням вимог цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів Національного банку України (далі – пункт обміну валюти банку (фінансової установи)).

Відкривати пункти обміну валюти для здійснення валютно-обмінних операцій мають право: банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями; фінансові установи, що отримали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями (п.2.1 Інструкції №502). Крім того, банк може укладати договір про відкриття пункту обміну з агентом - фінансовою установою або юридичною особою, що не є фінансовою установою, статутний капітал якого становить не менше ніж 250000 гривень та установчими документами якого передбачено надавати фінансові послуги з обміну валют (п.2.4 Інструкції №502).

Таким чином, валютно-обмінними операціями може займатись суб’єкт господарювання – юридична особа, що не є фінансовою установою, статутний капітал якого становить не менше ніж 250000 гривень, установчими документами якого передбачено надання фінансових послуг з обміну валют, та який уклав агентський договір з банком згідно із законодавством України.