Лист ДФС від 15.10.2015 №9606/П/99-99-15-03-01-14

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист та повідомляє таке.

Положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України від 06 жовтня 1998 року          № 161-XIV „Про оренду землі” (далі – Закон № 161), законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону № 161).

Пунктом 288.1 статті 288 Кодексу визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 288.2 статті 288 Кодексу платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності є орендар.

Водночас на сьогодні питання подання звітності та перерахування до бюджету плати за землю у частині виникнення податкових зобов’язань у фізичної особи-громадянина чи у юридичної особи-фермерського господарства не врегульовано.    

Надаємо для врахування копію листа Мінагрополітики України щодо врегулювання діяльності фермерських господарств.

У подальшому пропонуємо звертатись до зазначеного міністерства.