Лист ДФС України від 08.09.2015 №19204/6/99-95-42-01-16-01

Державна фіскальна служба України розглянула лист   щодо оподаткування митними платежами майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями,  і повідомляє таке.

Відповідно до ст. 18 розділу  IV Закону України від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 93) оподаткування митом майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов’язаною з провадженням підприємницької діяльності), здійснюється у порядку, встановленому Митним кодексом України (далі – МКУ).

Частиною 2 ст. 287 МКУ визначено, що товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов’язаною
з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами   відповідно до Закону № 93 з  метою інвестування на підставі зареєстрованих  договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита.

Інші податки сплачуються відповідно до  Податкового  кодексу України (далі – ПКУ) та МКУ.

Окремо зазначаємо таке.

Частиною 2 ст. 287 МКУ встановлено, що при відчуженні  майна, яке ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, раніше трьох років з часу зарахування його  на баланс, ввізне мито сплачується на загальних підставах.

Згідно із п.п. 14.1.31  п. 14.1 ст. 14 ПКУ для цілей оподаткування під відчуженням майна розуміють, зокрема, будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків.

При цьому при списанні майна, як і при відчуженні, відбувається зняття майна з балансу підприємства та втрата платником податків права власності на таке майно.

Разом з тим, п. 190.1 ст. 190  ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком на  додану  вартість  для  товарів,  що  ввозяться  на  митну     територію     України,    є     договірна    (контрактна)   вартість,  але  не  нижче  митної  вартості  цих  товарів, визначеної відповідно до розділу  III МКУ,  з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Тобто у разі митного оформлення майна сума ввізного мита до бази оподаткування податком на додану вартість  не включається.

Таким чином, у разі відчуження майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс,  виникає обов’язок зі сплати ввізного мита, пені та податку на додану вартість у сумі збільшеного податкового зобов’язання за цим податком.

Голова                                                                                              Р.М. Насіров