Лист ДФС від 03.11.2015 №23369/6/99-99-19-02-02-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо порядку застосування положень українсько-нідерландського договору про уникнення подвійного оподаткування при оподаткуванні процентів, які виплачуються українським резидентом за договором позики, укладеним з резидентом Нідерландів, який є засновником позичальника, і повідомляє.

Відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, зокрема, проценти за позиками, що сплачуються на користь нерезидента (абзац «а» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу), оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 п. 141.4  ст. 141  Кодексу)  їх  суми  та  за  їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п. 1 ст. 11 чинної Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі – Конвенція) проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Договірної Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

а) 2 відсотки валової суми процентів у випадку, коли:

i) проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються по будь-якому кредиту будь-якого характеру, наданому банком або будь-якою іншою фінансовою організацією, включаючи інвестиційні та ощадні банки, а також страховими компаніями; або

ii) проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються покупцем механізмів і обладнання у зв’язку з продажем в кредит;

b) 10 відсотків загальної суми процентів у всіх інших випадках (п. 2 ст. 11 Конвенції).

Згідно з п. 3 ст. 11 Конвенції, незважаючи на положення п. 2 ст. 11 Конвенції:

а) проценти, що виникають в одній із Держав і сплачуються стосовно облігацій, боргових зобов’язань або інших подібних зобов'язань Уряду цієї Держави, центральному банку цієї Держави, його політико-адміністративному підрозділу або місцевому органу влади, будуть звільнятись від оподаткування у цій Державі;

b) проценти, що виникають в одній із Держав і сплачуються стосовно облігацій, боргових зобов'язань або інших подібних зобов'язань Уряду другої Держави, центральному банку другої Держави, його політико-адміністративному підрозділу або місцевому органу влади, будуть звільнятись від оподаткування у першій згаданій Державі;

c) проценти, що виникають в одній з Держав і сплачуються стосовно позичок, гарантованих або застрахованих Урядом другої Держави, центральним банком другої Держави або будь-яким агентством або органом (включаючи фінансові установи), які є повною власністю або контролюються цим Урядом, підлягають звільненню від оподаткування в першій згаданій Державі.

Термін «проценти» при використанні у цій статті означає дохід від боргових вимог будь-якого виду незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника і, зокрема, дохід від урядових цінних паперів і облігацій чи боргових зобов'язань, включаючи премії та виграші по цих цінних паперах, облігаціях або боргових зобов'язаннях та включаючи штрафи, що стягуються за пізні платежі (п. 5 ст. 11 Конвенції).

Враховуючи зазначене вище, якщо умова надання резидентом Нідерландів позики українському підприємству не підпадає під випадки, зазначені у п.п. і) та п.п. іі) п. 2 та у п. 3 ст. 11 Конвенції, то при виплаті кредитору-нерезиденту процентів за позикою резидент України відповідно до вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу повинен утримати податок за ставкою 10 відсотків, визначеною п.п. b) п. 2 ст. 11 Конвенції.