Лист ДФС від 15.03.2016 № 5598/6/99-99-19-03-03-15

Про розгляд звернення

           Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення ПП «ХХХХ» (далі – Підприємство) щодо фізичного відпуску пального з автозаправної станції і повідомляє.

         З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня  2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), яким, зокрема, уточнено законодавчі норми щодо оподаткування акцизним податком   операцій з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

         Так, згідно з підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платником акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

                   Об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних  товарів (підпункт 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Кодексу).

         Відповідно до змін, внесених до Кодексу Законом № 909, абзацом третім підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу обумовлено, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків.

         Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 (далі – Правила № 1442), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів (п. 2).

         Отже, з урахуванням змін, внесених до Кодексу Законом № 909, опарації з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пального) через мережу АЗС або АГЗС — є об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів, оскільки через АЗС або АГЗС здійснюється фізичний відпуск пального незалежно від напрямів його використання в подальшому.

         Визначення таких понять, як автозаправна станція та автомобільна газозаправна станція передбачені:

         у пункті 1.2 Розділу І Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 №376 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 року № 291/12165), відповідно до якого автозаправна станція – це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту);

у пункті 2.1 Розділу ІІ Правил безпеки систем газопостачання, які затверджені наказом Міненерговугілля від 15.05.2015 №285, відповідно до якого автомобільна газозаправна станція – це комплекс, призначений для заправки газобалонних установок автомобілів зріджених вуглеводневих газів.

Заправка автомобілів та інших транспортних засобів провадиться оператором АЗС (за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газороздавальні колонки   (далі — ПРК, МРК та ОРК). Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри) (пункти 34 та 35 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442),    (далі – Правила 1442).

         Тобто фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції пального – це здійснення заправки автомобілів моторним паливом або зрідженим вуглеводневим газом через паливо-, масло- та газороздавальні колонки.

         Звертаємо увагу, що основним документом, який регулює порядок відпускання ПММ для транспортних засобів, є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільним наказом Мінпалива та енергетики України, Мінекономіки України, Мінтранспорту та зв'язку України, Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155         (далі – Інструкція № 281). Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних        осіб – підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

         Так, відповідно до Інструкції № 281 для вимірювань об'єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливороздавальні колонки            (далі — ПРК) та оливороздавальні колонки (далі — ОРК), що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об'єму  та  вартості  виданої  дози.

         Підпунктом 4.2.5.2 Інструкції № 281 передбачено, зокрема, що під час реалізації споживачам світлих нафтопродуктів на АЗС мають застосовуватись лише паливороздавальні колонки з допустимою відносною похибкою в умовах експлуатації в усьому діапазоні температур не гіршою  ніж ± 0,5 відс.      з реєстраторами розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

         Для дистанційного керування ПРК і ОРК мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати Технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС, затверджених протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електорнних систем і засобів контролю та управління товарним та грошовим обігом від 27.06.2002 р. № 13 (далі — Технічні вимоги) та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів (підпункт 4.2.5.4 Інструкції № 281).

         Водночас, місцеве керування ПРК і ОРК має передбачати можливість функціонування з РРО (підпункт 4.2.5.5 Інструкції № 281).

         Підпунктом 4.2.5.6 Інструкції № 281 обумовлено, що обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку ПРК за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1 відс.  від об'єму відпущених пального або олив.

         Отже, згідно з вимогами чинного законодавства реалізація пального через АЗС повинна здійснюватися із застосуванням спеціалізованих комп'ютерно-касових систем, які включені до держреєстру та відповідають Технічним вимогам та забезпечують відпуск пального у єдиному технологічному циклі з друкуванням фіскального касового чека.

         Законом № 909 чітко визначені обставини, за яких виникає об'єкт оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу пального, а саме: при здійсненні фізичного відпуску пального з автозаправної станції та/або автомобільної станції незалежно від форм розрахунків.

         Таким чином, при здійсненні фізичного відпуску пального через АЗС, із застосуванням спеціалізованих комп'ютерно-касових систем, Підприємство як суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів повинно сплачувати акцизний податок із реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою 0,042 євро за кожний літр реалізованого пального, при цьому об'єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а базою оподаткування акцизним податком – об'єм пального у літрах, реалізованого (відпущеного) суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Голова                                                                                                 Р.М. Насіров