Лист ДФС від 09.08.2016 № 17201/6/99-99-15-02-02-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування виплат за договором перестрахування перестраховику – нерезиденту, що здійснює діяльність на території України через постійне представництво, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Згідно із ст. 15 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон № 85/96) страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

Статтею 12 Закону № 85/96 визначено, що перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента здійснюється згідно з вимогами та в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до Порядку та вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 № 124, страховики (цеденти, перестрахувальники) можуть укладати договори перестрахування за участю перестрахових брокерів-нерезидентів лише через їх постійні представництва в Україні, зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.

Згідно з п.п. 133.2.2 п.133.2 ст. 133 Кодексу платниками податку з числа нерезидентів є постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Для цілей застосування Кодексу постійним представництвом вважається постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні (п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 Кодексу). Тобто, під постійним представництвом розуміється нерезидент, що здійснює свою діяльність на території України.

Аналогічне визначення постійного представництва вживається у Конвенції між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно, ратифікованої Законом України від 12 липня 1996 року № 331/96-ВР, яка  діє на території України починаючи з 21.11.1996 (далі – Конвенція).

Підпунктом 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу для платників податку на прибуток об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Виплата доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковується в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 Кодексу страховики або інші резиденти, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов'язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином:

у межах договорів із обов'язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб – нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів «Зелена карта», а також за договорами страхування пасажирських перевезень цивільної авіації – за ставкою 0 відсотків;

у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених в абзаці другому цього пункту, – за ставкою 4 відсотки суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування такої суми;

під час укладання договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному такою національною комісією, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеною національною комісією), – за ставкою 0 відсотків;

в інших випадках, ніж зазначені в абзацах другому – четвертому цього пункту, – за ставкою 12 відсотків суми таких платежів (виплат) за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.

Отже, страхувальник – резидент з виплат за договором перестрахування на користь нерезидентів через страхових брокерів (постійних представництв брокерів-нерезидентів) сплачує податок за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат постійному представництву нерезидента відповідно до вимог п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 Кодексу. При цьому оподаткування таких виплат здійснюється з урахуванням рейтингу фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів.

Щодо застосування нульової ставки за договорами перестрахування з нерезидентами, то така ставка  може застосовуватися у разі, якщо рейтинг фінансової надійності (стійкості)  перестраховиків – нерезидентів (в тому числі за посередництвом перестрахових брокерів)  відповідає вимогам, установленим Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 11.07.2013 № 2262 «Вимоги до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів та порядок їх підтвердження».

З урахуванням зазначеного, перерахування постійним представництвом головній компанії сум отриманих від страхувальників – резидентів України страхових платежів (страхові внески, страхові премії) та страхових виплат (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, не передбачає повторну сплату податку з таких доходів.