Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо наявності підстав для збільшення суми грошового зобов`язання суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.
Колегією суддів зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно звернули увагу, що станом на момент подання позивачем звітності з податку на додану вартість спірний розрахунок коригування вже був зареєстрований позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому позивач мав усі підстави для його включення у вказаний звітний період.
Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій та вказує, що за встановлених обставин у межах цієї справи та у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, позивач, формуючи податковий кредит по постачальнику, протиправно у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року не здійснив коригування сум податкового кредиту за результатами податкового періоду, в якому відбулася зміна ціни, оскільки на момент подання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року (18.11.2021) позивач 15.11.2021 вже зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.10.2021 до податкової накладної.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 260/5650/22 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2023 залишено без змін.