Роз’яснення щодо порядку застосування рішень органів місцевого самоврядування, військових/військово-цивільних адміністрацій, прийнятих в умовах дії воєнного стану
В умовах дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі – воєнний стан), справляння окремих податків здійснюється за особливим порядком.
Рішення сільських, селищних, міських рад (далі – органи місцевого самоврядування), військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів (далі – Рішення) є однією з підстав для застосування особливостей оподаткування платою за землю, податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, під час дії воєнного стану в Україні.
Згідно з п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження органи місцевого самоврядування, Рішення мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації (далі – органи виконавчої влади) у порядку, передбаченому Кодексом для органів місцевого самоврядування.
Загальний порядок прийняття та застосування Рішень визначений пунктом 12.3, підпунктом 12.3.4 пункту 12.3, підпунктом 12.4.3 пункту 12.4, пунктом 12.5 статті 12 Кодексу, згідно з якими рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків, набирає чинності з початку бюджетного періоду.
Водночас підпунктом 69.34 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що тимчасово, на період дії воєнного стану, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень органів місцевого самоврядування/виконавчої влади щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Кодексу та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
Отже, на підставі підпункту 69.34 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу всі прийняті органами місцевого самоврядування/виконавчої влади Рішення набирають чинності відповідно до вимог частини п’ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Плата за землю (земельний податок та/або орендна плата).
Рішення, прийняте на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок не придатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх засмічення вибухонебезпечними предметами (далі – Рішення)
Вимоги до Рішень, визначені підпунктом 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 Кодексу:
у Рішенні обов’язково зазначаються кадастрові номери всіх земельних ділянок, щодо яких прийнято Рішення;
Рішення може прийматися на період не більше ніж до кінця поточного календарного року, в якому було подано заяву платника податків;
наявність відповідних заяв платників податків.
Зазначені Рішення є умовою для звільнення від сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати):
1) за земельні ділянки, що засмічені вибухонебезпечними предметами, та розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Для таких земельних ділянок період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території) (підпункт 283.1.9 пункту 283.1 статті 283, пункт 2831.2 статті 2831, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, зі змінами (далі – наказ № 309).
Нарахування плати за землю за вказані земельні ділянки відновлюється, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Звертаємо увагу, що в частині земельного податку, крім наявності Рішення, підставою для ненарахування є дані Державного земельного кадастру (пункт 2831.2 статті 2831 Кодексу).
Отже, якщо органом місцевого самоврядування/виконавчої влади прийнято Рішення щодо конкретної земельної ділянки, яка була зазначена у заяві про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, але у Державному земельному кадастрі щодо такої земельної ділянки відсутня інформація про її забруднення, то у такому разі підстав для застосування норм підпункту 283.1.9 пункту 283.1 статті 283, пункту 2831.2 статті 2831 Кодексу немає;
2) за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Для таких земельних ділянок ненарахування плати за землю починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття органом місцевого самоврядування/виконавчої влади Рішення (пункт 283.2 статті 283, пункт 2831.3 статті 2831, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).
Закінчується період, протягом якого не нараховується плата за землю, в останнє число місяця, на який припадає дата, що наступає раніше:
- або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого Рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення);
- або дата скасування відповідного Рішення;
- або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності;
- або визнання земельної ділянки придатною для використання.
Щодо земельного податку, то пункт 2831.3 статті 2831 Кодексу визначає, що підставою для його ненарахування є інформація, зазначена у підпункті 12.4.6 пункту 12.4 статті 12 Кодексу, а саме: інформація, що надається органами місцевого самоврядування/виконавчої влади до контролюючих органів про прийняті Рішення.
Така інформація надається у порядку та за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 року № 1333 «Про затвердження Порядку подання інформації щодо рішень про встановлення податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами».
Водночас цим же пунктом 2831.3 статті 2831 Кодексу передбачено, що у разі подання платником податку до контролюючого органу Рішень відповідного органу місцевого самоврядування/виконавчої влади, інформація про які відсутня у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування земельного податку до отримання контролюючим органом відповідних даних Державного земельного кадастру здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податків.
Аналогічна норма міститься у пункті 288.8 статті 288 Кодексу щодо орендної плати (абзац шостий): у разі подання платником орендної плати до контролюючого органу Рішення відповідного органу місцевого самоврядування/виконавчої влади нарахування орендної плати до отримання контролюючим органом даних з Державного земельного кадастру або відповідної інформації від органу місцевого самоврядування/виконавчої влади щодо прийнятих Рішень здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податку.
Відображення у Податковій декларації
Форма Податкової декларації з плати за землю затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18 лютого 2022 року № 83) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 26 вересня 2023 року № 520.
Підстави, визначені Кодексом для звільнення від оподаткування в умовах дії воєнного стану, не є податковими пільгами.
Якщо всі земельні ділянки суб’єкта господарювання, що знаходяться на території певної територіальної громади, підпадають під дію зазначених вище норм Кодексу за наявності відповідних Рішень, то по таких земельних ділянках не потрібно надавати податкові декларації.
У разі необхідності зазначення у податковій декларації з плати за землю зменшених сум податкових зобов’язань (наприклад, у разі надання уточнюючої податкової декларації), у рядку 8 «Доповнення до Податкової декларації» має зазначатися інформація щодо Рішення/Рішень.
При цьому річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно до кількості місяців, в яких земельна ділянка була визнана придатною для використання.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок)
Згідно з підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу за об’єкти житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їхні частки, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, Податок не нараховується та не сплачується на підставі Рішення.
Рішення приймається органами місцевого самоврядування/виконавчої влади на підставі наданого їм права:
встановлювати ставки Податку у розмірі, меншому за розмір, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;
звільняти від сплати Податку.
З урахуванням підпункту 69.34 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу Рішення набирають чинності відповідно до частини 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Відображення у Податковій декларації
Форма Податкової декларації з Податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 листопада 2022 року № 371) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 26 вересня 2023 року № 519.
Підстави, визначені Кодексом для звільнення від оподаткування в умовах дії воєнного стану, не є податковими пільгами.
Якщо Рішенням змінено ставки Податку або звільнено від його справляння вже після надання суб’єктом господарювання звітної Податкової декларації з Податку, то у графах 24-27 додатка 1 або графах 23-26 додатка 2 до Податкової декларації зазначається розмір квартального авансового внеску за відповідний квартал, обрахований з урахуванням зміни ставки (пропорційне кількості днів дії старої та нової ставок Податку).
Обов’язковим до заповнення є рядок 8 Податкової декларації з Податку із зазначенням інформації щодо Рішення/Рішень як підстави для зменшення податкових зобов’язань.
Якщо всі об’єкти нерухомого майна суб’єкта господарювання, що знаходяться на території певної територіальної громади, підпадають під дію Рішення органу місцевого самоврядування/виконавчої влади цієї територіальної громади, яким такі об’єкти нерухомого майна звільнені від сплати Податку або встановлена 0 ставка Податку, то по таких об’єктах нерухомого майна не потрібно надавати Податкову декларацію з Податку.
Рішення, прийняті на підставі рішення органів, зазначених у частині третій статті 33 Кодексу цивільного захисту України (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення
З 16 березня 2024 року згідно з Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», яким внесені зміни до пункту 12.3 статті 12 Кодексу, звільнення від оподаткування може бути запроваджено Рішенням про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб, прийнятим на підставі рішення органів, зазначених у частині третій статті 33 Кодексу цивільного захисту України (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення.
Доводимо до відома, що відповідно до частини третьої статті 33 Кодексу цивільного захисту України рішення про проведення евакуації можуть приймати, зокрема:
на державному рівні – Кабінет Міністрів України;
на регіональному рівні – Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
на місцевому рівні – районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування.