Державна податкова служба України
Ключові слова
Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua

Визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб

, опубліковано 10 лютого 2022 о 08:40

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, вводиться поняття мінімального податкового зобов’язання (далі –  МПЗ).

Відповідно до п. 64 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі – Кодекс) першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Платниками у частині мінімального податкового зобов'язання є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.1 1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Кодексу встановлено, що визначення загального мінімального податкового зобов’язання фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Звертаємо увагу, що платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 Кодексу).

Отже, вперше фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, отримують податкове повідомлення – рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, з 01.01.2023 по 01.07.2023.

Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) мінімальне податкове зобов’язання визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.

Отже, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, мінімальне податкове зобов’язання контролюючим органом не визначається. У такому випадку мінімальне податкове зобов’язання за такі землі сплачує орендар.

Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими статтею 381 Кодексу, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Кодексом для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 67 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.

Наприклад, платник податків – фізична особа протягом 2022 року має в Київській області у власності земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, площею 4,0 га, нормативна грошова оцінка якої не проведена. Земельна ділянка в оренду емфітевзис або інше користування не передавалась. За 2022 рік сплачено земельний податок у сумі 318,4 грн.

Розрахункова сума МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО × S × К× М / 12,

де:

НГО - нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Кодексом для справляння плати за землю;

S - площа земельної ділянки, гектарах;

К - коефіцієнт;

М - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

За умовами, визначеними  у прикладі, за результатами 2022 року контролюючий орган сформує та направить платнику податків до 01.07.2023 податкове повідомлення - рішення на суму різниці між сумою МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків:

(26531 × 4 × 0,04 × 12/12) – 318,4 = 4 244,96 – 318,4 = 3 926,56 грн.

Разом з тим, якщо протягом звітного року платник податку отримував доходи від реалізації сільгосппродукції у сумі 100 000,0 грн, з яких 78 000 грн не підлягали оподаткуванню, відповідно до п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, а з різниці утримано податковим агентом податок у сумі 3 960,0 грн, то сума податку на доходи фізичних осіб, яку платник податків повинен сплатити до бюджету (позитивне значення різниці між сумою МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків), буде становити 33,44 гривень (4 244,96 – 318,4 – 3960,0).